Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Валерія Заружко: Навіщо в Україні необхідно реформувати "екоподаток" (думка)

 

Провідний експерт з питань сталого розвитку та екології Центру економічного відновлення, віце-президент Професійної Асоціації екологів України з питань сталого розвитку Валерія Заружко.

Останніми тижнями в Кабінеті Міністрів триває широке обговорення Національної економічної стратегії, яка має лягти в основу рішення Уряду щодо формування економічної політики до 2030 року. Йдеться про довгострокову візію розвитку нашої країни. Саме тому важливо підкреслити, що елементом, без якого успішна реалізація НЕС-2030 неможлива, є повне виконання Національного плану скорочення викидів (НПСВ) від великих спалювальних установок. 

Чому? На перший погляд, відповідь банальна – стратегічною метою НЕС-2030 є підвищення енергоефективності української економіки, а також екологічності енергетичного сектору. Але питання повного виконання НПСВ не обмежується тільки цим. Йдеться й про досягнення належного рівня екологічної безпеки держави, а в довгостроковій перспективі – й зростання рівня життя усіх громадян. 

Не менш важливим для України є й поступовий рух до впровадження найкращих доступних технологій та методів керування (НДТМ). Фактично, НПСВ та НДТМ є нерозривною діадою, яка необхідна для виконання зобов’язань нашої країни в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. 

При цьому поетапне скорочення викидів від великих спалювальних установок потребує виконання низки факторів. Йдеться про підвищення ефективності управління цим процесом, а також про паралельне залучення нових енергоефективних технологій. Очевидно, що скоротити викиди не вийде звичайним "прикрученням вентиля", оскільки це негативно вплине на рівень промислового розвитку України. Проблему потрібно вирішувати так, щоб вона не створювала нових.

Водночас в умовах кризи Україна не може форсувати цей процес, інакше отримає відсутність результату або негативні наслідки. 

Повноцінна реалізація НПСВ та впровадження НДТМ потребує також відповідної матеріальної бази, для чого необхідне фінансування розміром понад 4 млрд євро.

Причому значна частина цих коштів критично потрібна вже цьогоріч, адже перші заходи – будівництво сіркоочисток – мають завершитися вже до кінця 2022 року.


За оцінками експертів, у поточному році потрібно інвестувати в екологічну модернізацію держави близько 17 млрд грн.


Це велика сума для дефіцитного бюджету. Очевидно, що частину коштів потрібно залучити від європейських інвесторів. Проте значний обсяг фінансування Україна має виділити сама. Як це зробити та чи можливо взагалі?

В Україні існує декілька фіскальних інструментів, які в сукупності утворюють "екоподаток".

За логікою, він має спрямовуватися на фінансування саме природоохоронних заходів та державних цільових програм, а також екологічну модернізацію виробництва.

Але, фактично, лише невеликий об'єм "екоподатку" йде на ці заходи, що зумовлюється відсутністю спеціального цільового фонду, і, в принципі, ставленням до екоподатку як до індульгенції.


Це стосується 45% коштів, які спрямовуються до загального фонду держбюджету. Інші 55% "екоподатку" акумулюються у спеціальних фондах місцевих бюджетів.


Проте вони також неефективно використовуються. Причини – відсутність належних інструментів та можливостей у громад, а також й корупційна складова.

Очевидно, що така ситуація не дозволить ефективно зібрати та сконцентрувати кошти для реалізації НПСВ та впровадження НДТМ.

Саме тому "екоподаток" потребує реформування.

Перш за все, потрібно змінити пропорцію – 70% його обсягу залишати на місцевому рівні, а 30% – спрямовувати у спеціальний цільовий фонд. 

Причому ці 70% – це граничний обсяг коштів екоподатку, який підприємство-забруднювач може використати у якості капітальних інвестицій на екомодернізацію. Така зміна дозволить позбавити підприємства-забруднювачі подвійного фіскального навантаження, а також стимулюватиме запровадження НДТМ й підвищення ефективності адміністрування "екоподатку" на місцевому рівні. В результаті це призведе до скорочення викидів, що і є метою НПСВ.

У Верховній Раді вже зареєстровані три законопроєкти, прийняття яких має забезпечити якісне реформування "екоподатку" та створити матеріальну базу для виконання НПСВ і впровадження НДТМ.

Це проєкти законів №3543-1 (Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, викидів в атмосферне повітря та розміщення відходів), №3632 (Проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо стимулювання зменшення обсягів скидів) та №3631 (Проєкт Закону про внесення змін деяких законодавчих актів України щодо стимулювання зменшення обсягів скидів). Їхнє якнайшвидше затвердження стимулюватиме захист довкілля у нашій державі, що є важливим для виконання Угоди про асоціацію України та ЄС.

Джерело: reform.energy

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!