Дані агрохімічної паспортизації земель використовуються в процесі регулювання земельних відносин при:
Агрохімічна паспортизація земельних ділянок є складовою частиною моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення.
Моніторинг земель — це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів. У системі моніторингу земель проводиться збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації про стан земель, прогнозування їх змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану земель та дотримання вимог екологічної безпеки.
Довідково:
Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки — документ, що містить дані щодо агрохімічної характеристики ґрунтів і стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами.
Системний моніторинг ґрунтів сільськогосподарського призначення є елементом загальнодержавного моніторингу навколишнього середовища, а здійснюється він у вигляді агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Зверніть увагу!
Згідно з частиною четвертою статті 37 Закону України «Про охорону земель» з метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти, в яких фіксується початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів і рівні їх забруднення.
Однак ґрунти, зазначені в Публічній кадастровій карті, відображені узагальнено. Ландшафт може включати досить значні ділянки різних ґрунтів, які не визначені на карті. Таке відображення ґрунтів найкраще підходить для загального порівняння можливостей ґрунту та обмежень у регіональному, національному чи навіть світовому масштабі. Вони не є надійними для прийняття рішень у господарстві, оскільки їм бракує деталей, необхідних для опису змін у типах ґрунтів у господарстві в межах поля сівозміни.
Слід зазначити, що лінії карти передбачають різкі зміни, типів ґрунту від одного типу до іншого, а насправді переходи ґрунту є поступовими. Таким чином можна стверджувати, що природа регулює мінливість ареалів ґрунтів, а не карти.
Зверніть увагу!
Варто зауважити, що Типовий договір оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220, містить пункт «Інші особливості об’єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини» в якому слід зазначати дані агрохімічного паспорта земельної ділянки (землекористування, поля сівозміни).
Відповіді на ці питання дає стаття з журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №8, 2021.
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»