Як правильно спланувати діяльність з охорони атмосферного повітря на об’єктах різних категорій на найближчий рік

Матеріал роз’яснить: законодавче регулювання процесу, надасть алгоритм дій еколога, роз’яснить обов’язки суб’єктів господарювання

Законодавче регулювання

Питання збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров’я людей та навколишнє середовище визначаються Законом України «Про охорону атмосферного повітря» від 6 жовтня 1992 р. No 2707 – XII (далі — Закон).

Про термінологію

Водночас, статтею 1 Закону встановлено, що атмосферне повітря — це життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який є природною сумішшю газів, що перебуває за межами жилих, виробничих та інших приміщень; викид — це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; джерело викиду — це об’єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Обов’язки суб’єкта господарювання

Згідно зі ст. 10 Закону, підприємства, установи, організації та громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані здійснювати організаційно–господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів.

Про дозволи

Статтею 11 вказаного Закону передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання та на підставі дозволу.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян — підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. No 302 — дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі — дозвіл) — це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам — підприємцям (далі — суб’єкт господарювання) експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Дозвіл видається суб’єкту господарювання — власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Джерело: журнал «Екологія підприємства»