Головне у публікації:
Екологічний податок — це загальнодержавний обов’язковий платіж, що сплачується з фактичних обсягів викидів в атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин та розміщення відходів, у тому числі радіоактивних.
Екологічним податком в Україні замінено збір за забруднення навколишнього природного середовища. Порядок його нарахування і сплати регламентується Розділом Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
Відповідно до п. 240.1 ПКУ платниками податку є суб’єкти господарювання (далі — СГ), юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
Законодавством передбачено перелік СГ, які не сплачують екологічний податок. До нього ввійшли:
Як заповнити декларацію?
Власне, порядку її заповнення немає. Але сумувати не варто. Розібратися з тим, як, що і до чого, нам допоможе текстова частина таблиць звітних форм і приміток до них. А також численні консультації.
Платники екологічного податку разом з декларацією подають додатки 1–6. Загальна частина заповнюється всіма платниками, а додатки — залежно від того, яке джерело забруднення має підприємство.
Почнемо з самої декларації
Давайте разом подивимося, як заповнити ті її рядки, які можуть викликати запитання. Для зручності наведемо відповідну інформацію в таблиці 1.
Зразок декларації — на сайті
А тепер перейдемо до заповнення додатків до декларації
Обмежимося лише найбільш розповсюдженими першими трьома додатками — «атмосферним», «водним» і «відхідним».
Заповнити їх загалом нескладно, потрібно лише врахувати деякі особливості. Саме їх ми зараз і розглянемо більш детально, вдавшись до роз’яснень фахівців ДФСУ.
Є ще один нюанс: вище ми відзначили, що додатків до декларації з екоподатку є шість. Тобто практично кожному об’єкту оподаткування з п. 242.1 ПКУ відповідає свій додаток.
Але! Є ще три допоміжних додатки до декларації (7–9), які представляють собою кодифікатори, необхідні при заповненні перших трьох додатків.
Самі по собі вони смислового навантаження не несуть, невіддільною частиною декларації не є і разом з нею не подаються. Вони призначені для того, щоб кожній забруднюючій речовині поставити відповідно той чи інший цифровий код, який замість назви такої речовини наводиться в додатках 1–3 до декларації (колонка 2).
Зверніть увагу: згідно з п. 249.2 ПКУ якщо забруднення навколишнього середовища відбувається різними видами забруднюючих речовин, платник зобов’язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднюючої речовини.
Для цього в табличній частині кожної програми передбачено збільшення за необхідності кількості рядків 4.1, 4.2 і т. д.
Заповнення всіх таких рядків відбувається однотипно за алгоритмом, закладеним у текстовій частині колонок (стор. 4).
Особливості заповнення цих колонок додатків зведені в таблицю 2. При цьому повторюватися щодо заповнення «шапки» кожного додатку немає сенсу, так як вони уніфіковані з декларацією. Там, де відмінності все ж є (наприклад, у полях 3.1 і 3.2 додатків, призначених для коду за КОАТУУ), ми обумовили їх окремо в таблиці 1.
А тепер давайте розглянемо, як заповнити декларацію з екоподатку і найпоширеніші на сьогодні додатки до неї (додатки 1, 2, 3) на умовному прикладі.
Підприємство ВАТ «Південне» в процесі виробництва експлуатує стаціонарні джерела забруднення, здійснює скид в озеро, утворює та розміщує промислові відходи. Джерела забруднення розміщені в тому самому адміністративному районі міста, в якому підприємство знаходиться на податковому обліку. Необхідно розрахувати податкове зобов’язання даного
підприємства з екологічного податку за III квартал 2018.
1) Фактичні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу таким стаціонарним джерелом за III квартал 2018 року склали (умовно):
2) Фактичні обсяги скиду забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти в результаті діяльності підприємства за III квартал 2018 року склали (умовно):
Водний об’єкт, в який відбувається скид — озеро, тому коефіцієнт у стовпчику 5 буде дорівнювати Кос = 1,5.
3) Фактичні обсяги розміщення відходів підприємства у спеціально відведених для цього місцях за III квартал 2018 року склали (у підприємства відсутній договір зі спеціалізованою організацією на видалення та утилізацію відходів):
Коригуючі коефіцієнти:
Подання декларації
Статтею 250 Кодексу для Податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, тобто декларацію та необхідні додатки до неї заповнюють та подають за кожний квартал окремо без наростаючого підсумку.
Відповідно до п. 250.2 ст. 250 Кодексу платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 р. № 715 (далі — Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують екологічний податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
За звітні квартали 2018 року декларація подається, а податок сплачується в такі строки (згідно з Листом Державної фіскальної служби від 05 січня 2018 р. № 466/7/99-99-12-03-04-17):
Платники податку перераховують суми Податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України.
Особливості подання декларації екологічного податку
1 Якщо місце подання декларації не збігається з місцем перебування платника на податковому обліку, то до контролюючого органу, у якому такий платник зареєстрований, подається копія декларації в ті самі строки — протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу (п. 250.8 ПКУ).
2 В разі якщо платник має кілька джерел забруднення або місць розміщення відходів у різних адміністративно-територіальних одиницях (коди КОАТУУ різні), то декларація подається окремо за кожним джерелом та місцем розміщення.
3 Якщо платник Податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник Податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. Така заява подається не пізніше граничного строку подання податкової звітності за I квартал того року, в якому у платника відсутній об’єкт обкладання екологічним податком. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати Декларації відповідно до вимог Кодексу.
Відповідальність за невчасне подання податкової звітності
Відповідно до ст. 14 ПКУ, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) — плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення
у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно зі ст. 116 ПКУ в разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення — рішення.
Відповідно до ст. 117.1 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених
документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності тягнуть за собою накладення штрафу:
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу:
Статтю підготувала Юлія Бойко, експерт журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» |
Джерело: журнал «Екологія підприємства» № 11, 2018
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»