Як в Україні зробити ефективнішим екологічний податок на викиди СО2

В умовах виконання Паризької угоди із протидії глобальному потеплінню урядом України в законопроєкті № 5600 передбачено підвищення ставок екологічного податку на викиди двоокису вуглецю (СО2) втричі, а саме з 10 грн/т до 30 грн/т. Чи стане це дієвим заходом з фіскальної точки зору для бюджету та досягнення кліматичних цілей? Та як в Україні зробити ефективнішим екологічний податок на викиди СО2?

Чинний податок на викиди СО2 потребує вдосконалення податкового адміністрування задля забезпечення стабільних надходжень до бюджету, зменшення витрат на виконання податкового обов’язку та ефективного комплаєнсу. 
Проблемні питання у розрахунку екологічного податку

Проблема полягає в тому, що відповідно до Податкового кодексу України розрахунок податку має базуватися на фактичних показниках викидів СО2, а на практиці він здійснюється за спеціальною методикою, яка є досить складною, на основі кількості спожитих ресурсів та характеристики виробничого процесу, в кращому випадку. Іноді підприємства визначають податкові зобов’язання «на око» на основі даних дозволу на викиди, який отримуються ще до початку діяльності. Так, результати порівняння задекларованої бази оподаткування та кількості викидів СО2 за даними Державної служби статистики та кадастру викидів парникових газів на прикладі чорної металургії свідчать про те, що частка неоподатковуваних викидів становить відповідно 21 та 60 %. Тобто підхід до оподаткування, що використовується нині виходячи з теорії хоча і має бути найбільш ефективним, на практиці не забезпечує повне покриття викидів двоокису вуглецю податком. 

Відповідно, адміністрування цього податку характеризується працемісткими податковими перевірками, необхідністю залучення фахівців природоохоронних органів для визначення правильності розрахунку бази оподаткування. Це в підсумку зумовлює недостатню ефективність функціонування податку, зниження законослухняності платників податків через існування можливостей уникнення покарання за порушення податкового законодавства. Окрім цього, такий підхід призводить до того, що викиди СО2, які утворюються при спаленні біомаси також підлягають оподаткуванню, що суперечить світовій практиці. Оскільки, цей енергоресурс є вуглецево нейтральним паливом і немає підпадати під оподаткувуння.

Іншим недоліком вітчизняної практики оподаткування викидів СО2 є те, що базою оподаткування податку є обсяги емісії СО2 в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, зменшені на 500 тонн за результатами податкового (звітного) року, а викиди у транспортному секторі, які складають від 15 до 19 %, взагалі залишаються неоподатковуваними.

Яка має бути системи розрахунку екологічного податку?

Податок на фактичні або виміряні викиди СО2, який використовують в Україні, також запроваджено в Естонії, Іспанії, Латвії, Нідерландах та Польщі. Іншим підходом оподаткування викидів СО2, який базується на вмісті вуглецю у паливі для всіх енергетичних ресурсів, є податок на споживання енергетичних ресурсів. 

Такий податок у якості структурної компоненти CO2 у ставці акцизу на пальне запроваджено у Данії, Ірландії, Люксембурзі, Норвегії, Португалії, Фінляндії, Франції, Швеції. Подібний підхід використовується, в Ісландії, Ліхтенштейні, Нідерландах, Словенії, Швейцарії, однак податок встановлено відокремлено від акцизу. 

Як бачимо, з дев’ятнадцяти країн Європи більшість обрала підхід оподаткування викидів СО2, який базується на кількості спожитих енергоресурсів. Причинами такого рішення були значні переваги такого податку, серед яких варто виділити простоту розрахунку податкового зобов’язання, меншу кількість платників податку через використання інституту податкового агента та спрощення процесу перевірки податкових декларацій.

Важливо!

Для того, щоб зробити вітчизняний екологічний податок на викиди СО2 ефективнішим — досвід оподаткування споживання енергоресурсів доцільно впровадити в Україні. При цьому, переведення ставки податку з оціненої емісії на обсяг спожитих ресурсів здійснюється через коефіцієнт вмісту вуглецю у паливі, який при згорянні перетворюється у двоокис вуглецю (СО2), його теплотворну здатність та коефіцієнт окислення. 

Такі показники є основною для складання кадастру викидів парникових газів кожної з країн. Типові коефіцієнти розроблені Міжурядовою групою експертів з питань зміни клімату (далі — МГЕЗК), проте кожна країна їх коригує зважаючи на національні особливості характеристик палива. Цим займаються інституції, що складають кадастри парникових газів. 

Відповідні показники в Україні визначаються Національним центром обліку викидів парникових газів, а їх значення стають основою для складання Національного кадастру за певний рік (антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів). 

Крім впровадження податку на споживання енергоресурсів, також пропонуємо…

УВАГА! Матеріал опубліковано частково!  Повний випуск в журналі №10, 2021 «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»