Як забезпечити екологічну безпеку та відшкодувати збитки під час війни?

На численні замовлення членів спілки ПАЕУ наші експерти підготували алгоритм дій для підприємств з метою забезпечення максимальної екологічної безпеки.

Отже, наводимо покроковий алгоритм забезпечення екологічної безпеки та відшкодування збитків під час війни.

І. ПІДГОТОВЧІ ДІЇ

1. Інженерний захист територій, що включає:

• проведення зонування територій за наявністю об’єктів підвищеної небезпеки і небезпечних геологічних, гідрогеологічних та метеорологічних явищ і процесів, ризику виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з ними, а також інших небезпечних зон;
• обстеження будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій, розроблення та здійснення заходів щодо їх безпечної експлуатації.

2. Навчання працівників суб’єктів господарювання із числа керівного складу і фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, організовується роботодавцем відповідно до порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів цивільного захисту, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Для отримання працівниками відомостей про конкретні дії у надзвичайних ситуаціях з урахуванням особливостей виробничої діяльності суб’єкта господарювання у кожному суб’єкті господарювання обладнується інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту.

Зверніть увагу!

Особи під час прийняття на роботу та працівники щороку за місцем роботи проходять інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях.

Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, мають попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань цивільного захисту, зокрема з пожежної безпеки, забороняється.

Програми навчання з питань пожежної безпеки погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

3. Страхування майнових інтересів суб’єктів господарювання і громадян від шкоди, яка може бути заподіяна внаслідок надзвичайних ситуацій, спричинених військовими діями має на меті:

1) страховий захист майнових інтересів суб’єктів господарювання і громадян від шкоди, яка може бути заподіяна внаслідок надзвичайних ситуацій, небезпечних подій або проведення робіт із запобігання чи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

2) страхове відшкодування суб’єктами господарювання, у користуванні яких є об’єкти підвищеної небезпеки, шкоди, яка може бути заподіяна третім особам або їхньому майну, а також іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що може виникнути на такому об’єкті.

Страховий захист населення від надзвичайних ситуацій забезпечується добровільним страхуванням.

4. Забезпечення пожежної охорони, основним завданням якої є:

1) забезпечення пожежної безпеки;

2) запобігання виникненню пожеж та нещасним випадкам під час пожеж;

3) гасіння пожеж, рятування населення, а також надання допомоги у ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій, спричинених військовою агресією.

Порядок функціонування добровільної пожежної охорони визначається Кабінетом Міністрів України.

ІІ. АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНІ ДІЇ

Залежно від обставин, що склалися у зоні надзвичайної ситуації, спричиненої військовою агресією, керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації організовує наступне:

1. Оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації, спричиненої військовою агресією

У випадку виникнення надзвичайної ситуації, спричиненої військовою агресією, необхідно здійснити оповіщення  (інформування) всіх зацікавлених осіб.

Оповіщення полягає у своєчасному доведенні такої інформації до органів управління цивільного захисту, сил цивільного захисту, територіальних органів влади (РВА, ОМ, Департаменту екології у складі ВА) та Держекоінспекції, та забезпечується шляхом використання електронних комунікаційних мереж загального користування, у тому числі мобільного зв’язку, відомчих електронних комунікаційних мереж.

 Інформація має містити дані про:

• суб’єкта господарювання, який зазнав військової агресії та сферу його діяльності,
• опис надзвичайної ситуації, спричиненої військовими діями та їх наслідки,
• природу негативного впливу надзвичайної ситуації, спричиненої військовою агресією, на людей та навколишнє природне середовище.

2. Здійснення заходів з евакуації.

Обов’язкова евакуація населення завчасно планується та проводиться у разі виникнення загрози:

1) аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;

2) катастрофічного затоплення місцевості;

3) масових лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;

4) збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій, які визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України на особливий період, у безпечні райони);

5) надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил України та/або військових формувань, створених відповідно до законів України, а також суб’єктів господарювання, які використовують у своїй діяльності вибухопожежонебезпечні об’єкти.

3. Приймає рішення про зупинення діяльності суб’єкта господарювання чи частини виробничих потужностей та обмеження доступу населення до такої зони.
4. Приймає рішення про залучення в установленому порядку до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт аварійно-рятувальних служб.

Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в особливий період включає:

- розвідку районів, зон, ділянок, об’єктів проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

- визначення та локалізацію зони надзвичайної ситуації;

- виявлення та позначення ділянок, які зазнали радіоактивного, хімічного забруднення чи біологічного зараження (крім районів бойових дій);

- прогнозування зони можливого поширення надзвичайної ситуації та масштабів можливих наслідків;

- ліквідацію або мінімізацію впливу небезпечних чинників, які виникли внаслідок надзвичайної ситуації;

- пошук та рятування постраждалих, надання їм екстреної медичної допомоги і транспортування до закладів охорони здоров’я;

- спеціальну обробку одягу, техніки, обладнання, засобів захисту, будівель, споруд і територій, які зазнали радіоактивного, хімічного забруднення чи біологічного зараження;

- запровадження обмежувальних заходів, обсервації та карантину;

- проведення першочергового ремонту та відновлення роботи пошкоджених об’єктів життєзабезпечення населення, транспорту і зв’язку;

- проведення інших робіт та заходів залежно від характеру та виду надзвичайної ситуації.

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, гасіння пожеж проводяться в максимально стислі строки, безперервно до їх повного завершення, з найбільш повним використанням можливостей сил і засобів, неухильним дотриманням вимог встановлених режимів робіт та правил безпеки.

5. Вирішує питання про зупинення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, якщо виникла підвищена загроза життю або здоров’ю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

УВАГА! Стаття публікується частково. Як забезпечити фіксування правопорушень та їх наслідків? Читайте незабаром в статті Людмили Хоміч, віцепрезидент ПАЕУ, експерт у сфері екологічного права та природоохоронного законодавства, у випуску Живого Журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» № 11.