Які підстави післяпроєктного моніторингу: три випадки

Хоча у Законі України про «Оцінку впливу на довкілля» визначено, що післяпроєктний моніторинг призначається за потреби та необхідності, наразі немає прописаних чітких критеріїв. 

Наразі все визначено і врегульовано тільки на рівні рекомендацій, які сформовані профільним Міністерством для лісової галузі. В рекомендаціях зазначається, що є підставою для післяпроєктного моніторингу і наводиться три випадки.

У першому випадку післяпроєктний моніторинг призначається, коли в самому звіті з ОВД недостатньо висвітлені ті компоненти, на які здійснюються вплив, або дані не дають можливість оцінити цей вплив. 

У другому випадку – якщо території діяльності збігаються з територіями природо-заповідного фонду або об’єктами, які перебувають під охороною, в тому числі і Смарагдова мережа. 

У третьому випадку – якщо в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля були застосовані певні методи прогнозування, і за результатами цих методів є ризик того, що ця діяльність буде виказувати негативний вплив на середовище та перевищувати граничні показники.

Також на даний час відсутній документ, який погоджує програму післяпроєктного моніторингу. А в Законі України «Оцінку впливу на довкілля» визначає, що вимоги до післяпроєктного моніторингу, періодичність його здійснення та показники, які повинні дослідитися, повинні міститися у висновку з ОВД. Тобто уповноважений орган повинен сформувати ці вимоги.

Якщо шаблонно підходити до формування програми післяпроєктного моніторингу, то формально суб’єкт господарювання має розробити програму післяпроєктного моніторингу, яка має передбачати дослідження щодо 17 компонентів і відносно до кожної з характеристик можливого впливу. Тому важливо, щоб кожен вид діяльності, який передбачає проведення ОВД, повинен мати свої рекомендації щодо проведення післяпроєктного моніторингу. Під час підготовки програми післяпроєктного моніторингу можна взяти за основу документ «Положення про державну систему моніторингу довкілля» та «Методичні рекомендації з підготовки регіональних та загальнодержавної програм моніторингу довкілля».

При формуванні програми післяпроєктного моніторингу важливо в першу чергу необхідно досліджувати ті забруднюючі речовини, які визначені у дозволі на викиди забруднюючих речовин, і відносно яких повинен здійснюватися виробничий контроль. В цей перелік також важливо включити ті речовини, які є найбільш поширені і викиди відносно яких регулюються.

До базових забруднюючих речовин, які включені до державного моніторингу стану атмосферного повітря і вже імплементовані з відповідними директивами ЄС, відносяться:

• Діоксид сірки;
• Діоксид азоту та оксиди азоту;
• Бензол;
• Нікель;
• Бенз(а)пірен;
• Озон;
• Оксид вуглецю;
• Свинець;
• Тверді частки (ТЧ10)-1;
• Тверді частки (ТЧ2,5)-2;
• Арсен;
• Кадмій;
• Ртуть;
• Нікель.

У програмі післяпроєктному моніторингу повинна міститися інформацію про мережу спостережень за якістю атмосферного повітря, зокрема перелік пунктів спостережень, їх адреси та географічні координати, карти із схемою розміщення пунктів спостережень, інформацію про ЗР та їх граничні показники, аналіз яких проводиться лабораторіями спостереження за станом атмосферного повітря та застосовувані методи аналізу, інформацію про заплановані заходи щодо зменшення впливу на стан атмосферного повітря, етапи, механізм та строки виконання запланованих заходів.

В результаті програми післяпроєктного моніторингу суб’єкт господарювання повинен отримати узагальнені дані про якість атмосферного повітря, що стосуються певного проміжку часу та/або певної території, інформацію про вплив ЗР в атмосферному повітрі на життя та здоров’я населення, розбіжності у прогнозованих рівнях впливу, прогнози змін стану атмосферного повітря, рекомендації по заходам, спрямованим на зменшення впливу.

Джерело Прес-служба Ecobusiness Group

Рекомендуємо стати учасником Курсу дистанційного навчання «ПІСЛЯПРОЄКТНИЙ МОНІТОРИНГ: основи організації та проведення» вже з 16 квітня