Які питання має вирішити держава в контексті післяпроєктного моніторингу?

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України в країні введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року.

Військова агресія супроводжується руйнівним впливом на довкілля як від застосування зброї, так і від техногенного впливу зруйнованих об’єктів промисловості і інфраструктури.

Зокрема:

• Вплив від застосування зброї

1. Металеві частини (уражаючі елементи, осколкові уламки снарядів, гільзи тощо) залишаються в ґрунті, токсичні продукти згоряння вибухівки або гази, що утворюються під час пострілів та запуску ракет потрапляють в атмосферне повітря, також вибухи боєприпасів руйнують ґрунтовий покрив та підіймають в атмосферу хмари дрібнодисперсного пилу.
2. Повне окиснення не відбувається, тому в атмосферу потрапляють як недоокиснені частинки пороху, так і побічні продукти, що не встигли прореагувати, а саме: метан СН4, оксид вуглецю СО та неметанові леткі органічні сполуки.
3. В результаті вибуху відбувається виділення СО, СО2, NO, NO2, водяної пари та продуктів неповного окиснення вибухової речовини, які взаємодіють з вологою повітря та через атмосферні опади випадати на поверхні ґрунту і водойм.
4. При детонації інших вибухових речовин — амотолу і гексогену, також утворюється ряд хімічних сполук: чадний газ CO, вуглекислий газ CO2, водяна пара H2O, бурий газ NO, закис азоту N2O, діоксид азоту NO2, формальдегід CH2О, пари ціанідної кислоти HCN, азот N2, а також велика кількість ідентифікованої та неідентифікованої органіки.

• Вплив від розмінування на звільнених територій та їх детонації

За даними ДСНС України, станом на 25 квітня 2022 року обстежено 7825,29 га території, на яких велися бойові дії та розміновано 48 511 різних видів зброї/снарядів, з яких 1950 авіабомб.

Під час детонації вказаної зброї і снарядів здійснюється потрапляння важких металів у ґрунт, перший водоносний горизонт, поверхневі води, атмосферне повітря.

Безперечно, функція ППМ як інструменту, що здійснюється для виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення, в умовах війни не забезпечується.

Зверніть увагу!

При цьому за ст. 13 Закону, за результатами післяпроєктного моніторингу, за потреби, суб’єкт господарювання та уповноважений орган, узгоджують вжиття додаткових заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення, обмеження впливу господарської діяльності на довкілля.

В умовах руйнівного впливу на довкілля, вказаний інструментарій може спрацювати та вирішити питання адекватного виявлення стану компонентів довкілля та зменшення негативного впливу.

Формуючи положення ст. 13 Закону, законодавець не конкретизував спосіб узгодження додаткових заходів. Тому зараз час Міндовкілля заповнити прогалини, та використати ППМ як інструмент уникнення негативного впливу господарської діяльності на пошкоджене внаслідок російської агресії українське довкілля.

УВАГА! Матеріал є частиною журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №5, 2022.