Якими є найпоширеніші причини для відмов у наданні дозволів на спеціальне водокористування?

Усі споживачі водних ресурсів є водокористувачами, які здійснюють загальне або спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування, згідно з абз. 1 ст. 49 ВКУ, водокористувачі можуть здійснювати лише за наявності відповідного дозволу.

Видача дозволу на спеціальне водокористування проводиться територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства — фактично державними водними агентствами в областях України. Практично у кожній області створені сектори, які відповідно до Положення про сектор Держводагентства (далі — Положення) є територіальним органом Держводагентства, який здійснює свою діяльність у сфері управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.

Таким чином, на Держводагенство покладено надзвичайно відповідальну функцію охорони поверхневих вод та видачі дозволів на спецводокористування.

Відповідно до ст. 49 ВКУ відмова у видачі дозволу передбачена у таких випадках, як-от:

• подання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу, згідно з визначеним цією статтею переліком;
• виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання або фізичною особою, недостовірних відомостей, невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, довгостроковим прогнозам водогосподарських балансів;
• негативний висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, про можливість здійснення спеціального водокористування.

Водночас, за даними Держводагентства, кількість відмов через допущені помилки та виявлені недоліки сягала майже 25 % , про що йдеться на офіційному сайті Держводагентства.

Яка загальна кількість відмов і чи стосується вона якогось конкретного регіону чи країни в цілому — невідомо.

Кількість відмов через допущені помилки сягає майже 25 %

Проте відмова у видачі кожного четвертого дозволу становить надзвичайно велику частку і може призвести до надзвичайно серйозних і негативних наслідків.

Наприклад, якби з причин виявлених у заяві помилок було б відмовлено у видачі внутрішнього паспорта громадянина України чи паспорта для виїзду за кордон кожному четвертому заявнику, це призвело б до катастрофічної ситуації чи навіть соціального вибуху.

Привертає увагу той факт, що Держводагентством не береться до уваги і не оприлюднюється кількість відмов внаслідок «недопустимого впливу на водні об’єкти», які призведуть до виснаження чи забруднення останніх. А це є першочерговим, пріоритетним і важливим питанням. Така ситуація виглядає дивною і ставить суттєве запитання: чи дійсно захист водних ресурсів є реальним пріоритетом державних службовців?

1. Розгляньмо деякі причини відмови зауваження чиновників:

   • нормативний розрахунок водокористування і водовідведення (обґрунтування потреб у воді) не відповідає вимогам нормативного розрахунку, затвердженого наказом Мінприроди від 23.06.2017 р. № 234;
   • у розділі «Нормативний розрахунок водокористування» невірно розраховано загальні показники використання води на питні і санітарно-гігієнічні потреби;
   • помісячний нормативний розрахунок загальних показників водокористування і водовідведення потребує коригування в частині використання води на питні і санітарно-гігієнічні потреби та водовідведення;
   • невідповідність норм передачі води населенню та споживачам визначених ДБН;
   • неправильно вказано норми витрат води Wл (для легкових автомобілів) та неправильно пораховані Wпр;
   • невідповідність підписанта згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Подібних зауважень багато, проте, яке обґрунтування вони містять?