Значення глобального біорізноманіття

Під час складання звіту з ОВД виконавець повинен описати та оцінити ймовірні впливи на флору та фауну, біорізноманіття. Як має значення глобальне біорізноманіття? На ці питання надають відповіді експерти Сертифікаційного курсу для виконавців звіту з ОВД – Тетяна Морозова, кандидат біологічних наук, та Едуард Євтушенко, декан природничого факультету КДПУ, к.б.н., доцент кафедри ботаніки та екології.

Біорізноманіття – скорочена форма терміну «біологічне різноманіття». Біорізноманіття визначається як: різноманіття форм життя на Землі на всіх рівнях – від генів до екосистем, а також екологічні й еволюційні процеси, що підтримують його. 

Біологічне різноманіття – це сукупність усіх живих організмів, які утворюють наземні й водні екосистеми Землі"

У 1994 р. Україна ратифікувала Конвенцію про біорізноманіття. В статті 2 Конвенції про біологічне різноманіття зазначено: «Біологічне різноманіття означає різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи, серед іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони є; включає в себе різноманітність в рамках виду, між видами і різноманіття екосистем».

Біологічне різноманіття – це динамічна у просторі й часі система, яка постійно пов’язана зі змінами абіотичного середовища та впливом антропогенних чинників. Від інтенсивності їхньої дії залежить видовий склад екосистем, мікроеволюційні процеси в по-пуляціях, організація біосистем і динаміка.

Цінність біорізноманіття часто поділяється на дві основні категорії: утилітарна цінність (також її називають інструментальною, зовнішньою цінністю або цінністю використання); внутрішня цінність (властива самоцінність).

1.Утилітарна цінність 

• Цінність прямого використання – можливість безпосереднього споживання (Харчові продукти, ліки, будівельні матеріали, паперові вироби та паливо, волокно, одяг та інші текстильні вироби, промислові продукти ( Корковий дуб (Quercus suber)-корок, Каучукове дерево (Hevea brasiliensis)-гума, Лаковий червець (Laccifer spp.)-шеллак, Воскова пальма (Copernicia cerifera)-карнаубський віск, Воскове дерево (Euphorbia antisyphilitica)-канделільський віск, Жожоба (Simmondsia chinensis)-масло жожоба, Кошеніль мексиканська (Dactylopius coccus)-барвник кармін)), лікарські препарати - антибіотик пеніцилін зі звичайної хлібної плісняви – Pencillium notatum.)
• Цінність непрямого використання – послуги, які підтримують товари, що споживаються, включно з функціями екосистеми (Глобальні процеси: регулювання параметрів навколишнього середовища та кліматичних умов, запилення і поширення насіння, контроль над сільськогосподарськими шкідниками і хворобами; кругообіг поживних речовин; збереження ґрунтів і води, генетична бібліотека, можливості для туризму та відпочинку духовна, культурна й естетична цінності, біорізноманіття як джерело натхнення,  модель для медичних досліджень,  спорідненість із природою).
• Цінності невикористання або цінності пасивного використання – зникнення речей, яке  вважалося би втратою (різновид рису непридатний для сільськогосподарських цілей мав ознаку потрібну для .культурного сорту). 
• Цінність існування – цінність усвідомлення того, що певний організм існує, хоча ми його ніколи не використовуватимемо або ніколи не побачимо
• Спадкова цінність – цінність впевненості в тому, що щось існуватиме й надалі для майбутніх поколінь. 
• Потенційна або альтернативна цінність визначає можливість використання чогось у майбутньому. 
• Стратегічна цінність – використання біологічних видва в якості індикаторів «здоров’я» екосистеми. 

2.Внутрішня цінність

Внутрішня цінність характеризується як самоцінність об’єкта, незалежна від його значення для будь-кого чи будь-чого. Внутрішню цінність можна також розглядати як невід’ємне право на існування. У Хартії природи ООН (1982) відзначається внутрішня цінність біорізноманіття: «Кожна форма життя є унікальною та заслуговує на повагу, незважаючи на її значення для людини».