Система торгівлі квотами на викиди: як запровадити європейську систему в Україні?

Як запровадити європейську систему торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні? Як зробити її інструментом декарбонізації промисловості та надати доступ до європейських фінансових механізмів? Які мають бути основні елементи та етапи впровадження європейської директиви СТВ  (2003/87/ЕС) в України? Ці та інші питання були в центрі обговорення під час онлайн-заходу «Розробка елементів СТВ в Україні: результати проєкту Партнерство для впровадження вуглецевих ринків Світового банку». У ньому взяли участь майже 200 учасників – представники уряду, промисловості, бізнес-асоціацій, міжнародних партнерів, експертів та громадянського суспільства.

Захід став платформою для представлення ключових результатів роботи проєкту «Партнерство для впровадження вуглецевих ринків» (Partnership for Market Implementation, PMI) Світового банку – глобальної ініціативи, що підтримує країни у створенні систем вуглецевого ціноутворення, зокрема систем торгівлі квотами на викиди.

Запровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів є важливим елементом процесу вступу України в ЄС та досягнення цілей державної кліматичної політики для подальшої інтеграції до європейського економічного простору. СТВ – це також важливий елемент виконання міжнародних зобов’язань України.

«Для нас дуже важливо мати відкритий діалог. Ми хочемо створити СТВ не лише для того, щоб виконати зобов’язання перед ЄС, але й щоб створити в Україні ефективний механізм, який стимулюватиме зменшення викидів, модернізацію промисловості», – наголосила заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ольга Юхимчук.

Вона підкреслила, що впровадження СТВ в Україні буде відбуватися поступово, з урахуванням поточного стану економіки, наслідків війни та чутливості бізнесу до нових норм.

«Ми чітко розуміємо: запуск системи торгівлі викидами має бути збалансованим і поступовим. Йдеться не лише про виконання міжнародних зобов’язань, а й про підтримку українського бізнесу, який працює в умовах війни. Тому нам важливо не просто не нашкодити бізнесу, а навпаки – дати інструмент розвитку й модернізації. Саме тому діалог зі стейкхолдерами, врахування їхніх позицій – дуже необхідні», – зазначила Ольга Юхимчук.

Учасникам заходу представили підсумки роботи команди експертів, проведеної в межах технічної підтримки проєкту PMI. Команда міжнародних і українських фахівців ознайомила присутніх із розробленою ними моделлю СТВ та запропонованими ключовими параметрами:

• які сектори економіки запропоновано включити в СТВ;
• як розраховувати загальну межу викидів (cap) і квоти;
• варіанти механізмів розподілу квот;
• відмінності запропонованої моделі від європейської СТВ.

Учасники заходу також обговорили виклики перехідного періоду та потенційні інструменти підтримки українських підприємств, що інвестують у декарбонізацію та модернізацію виробництва.

Значну увагу приділили міжнародному досвіду: як інші країни запроваджують СТВ, яких помилок припускаються, і які підходи виявилися найбільш результативними. 

Відповідати кліматичним стандартам ЄС – завдання непросте, адже Євросоюз формував свою систему торгівлі квотами на викиди понад 20 років. Водночас Україна демонструє високі темпи: у 2024 році було ухвалено рамковий Закон про засади кліматичної політики, який закріплює національну мету – досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Ця ціль є абсолютно відповідна європейському курсу та підтверджує прагнення України до інтеграції в кліматичну політику ЄС.

Сьогодні Міндовкілля працює над Національно визначеним внеском до Паризької угоди – документом, який визначить національну ціль щодо скорочення викидів парникових газів до 2035 року. Проєкт документа буде представлено для публічного обговорення вже найближчим часом. Паралельно триває розробка оновленої низьковуглецевої стратегії до 2050 року  — вона має окреслити оптимальні кроки досягнення кліматичної нейтральності. Якщо НВВ відповідає на запитання «що саме ми прагнемо досягти», то стратегія — «як саме ми плануємо цього досягти». На цьому шляху підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою для нас. 

Проведення заходу ще раз показало, наскільки важливим є всебічне залучення стейкхолдерів до формування механізмів кліматичної політики. Відкритий діалог, спільне бачення та врахування інтересів усіх учасників процесу – запорука ефективного впровадження кліматичної політики ЄС в Україні. Ефективне запровадження СТВ має стати рушієм сталого економічного зростання України в період післявоєнного відновлення.

Джерело: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України