Світова кліматична політика: місце України в кліматичній Паризькій угоді

Вихід США з кліматичної Паризької угоди, яку найбільше просувала адміністрація попереднього американського президента Барака Обами, стало предметом дискусій навіть в тих колах, які зазвичай не фокусувалися на кліматичній політиці.

Стрімке втілення в життя політичних амбіцій адміністрацією нового президента Дональда Трампа може спрямувати глобальну кліматичну політику у деструктивне русло, адже без явного лідера Паризьку угоду намагатимуться «переписати» під себе опоненти нових та прогресивних фінансових механізмів, а також прихильники Кіотського протоколу. На яке місце може розраховувати Україна в нових кліматичних коаліціях, чи може вона опинитися серед лідерів?

Українські високопосадовці фактично проігнорували гучний вихід США із кліматичної угоди. Своє здивування висловив народний депутат Олексій Рябчин: «Жоден український чиновник не висловився публічно з цього приводу, хоча ми бачили як до Трампа телефонували лідери європейських країн, Канади, Німеччини, Франції. Не хотіли сваритися з Трампом, або не вважають цю тему пріоритетною».

Лідерство США у напрацюванні та популяризації положень Паризької угоди дало сигнал усьому світу про швидку ратифікацію документу. Однак, ухвалення угоди – це лише половина справи. Ідеї, які просували Штати в кліматичний договір, можуть канути в Лету під час напрацювання нових правил та механізмів реалізації Паризької угоди. Важливо якнайшвидше об’єднуватися навколо прогресивних кліматичних механізмів й не дати охочим повернути Кіотський протокол.

Основна загроза на європейському континенті стосуватиметься промисловості ЄС, оскільки вона може зіткнутиися з американськими товарами та послугами, які будуть економічно конкурентнішими завдяки вірогідному скасуванню кліматичної складової в ціні продукції зі США.

За даними Bloomberg New Energy Finance, доходи від викидів вуглецю в Європі мали збільшитися майже вчетверо до кінця десятиліття згідно з проектом пропозицій, затверджених країнами-членами ЄС у лютому цього року. Найбільший у світі вуглецевий ринок нарешті мав відродитися, після того як вісім років поспіль намагався виправити ситуацію з надлишком квот.

Наразі Паризька угода тільки сигналізує фінансовому ринку, який згодом покаже те, як виглядатиме попит на дозволи, що стосуються викидів парникових газів. Це, в свою чергу, дає можливість спрогнозувати ціну на цей актив у майбутньому, розповів голова Center for Blended Values Олександр Сущенко.

Він бачить місце України у даній ситуації й пропонує не зупинятися в розвитку кліматичних фінансових механізмів.

«Для України важливо, незалежно від цих подій, створювати необхідну інфраструктуру для залучення кліматичних фінансів: систему торгівлі дозволами на викиди парникових газів, біржу, вимоги з нефінансової звітності. Це дасть можливість налагодити доступ до міжнародного фінансового ринку, залучити необхідні ресурси і стати лідером в регіоні завдяки цьому», – пояснив експерт.

Тарас Бебешко, кліматичний експерт та член української делегації на переговорах у Бонні, вважає, що така ситуація відкриває для України низку можливостей: «Вийшовши в активну позицію на подальших переговорах з Паризької угоди, ми можемо зробити реальну заявку на глобальне або як мінімум регіональне лідерство». Експерт звертає увагу, що слова потрібно підтверджувати діями на національному рівні, тобто перетворити екосистему на пріоритет державної політики.

Вихід США з Паризької угоди – другого найбільшого джерела парникових газів у світі – також може стати стимулом для решти світу докладати більше зусиль для досягнення цілей угоди. Хвиля заяв про підтвердження своїх кліматичних намірів покотилася країнами одразу після заяви Трампа. У самих Штатах безпрецедентна кількість міст та підприємств заявили, що готові всупереч політиці Трампа й надалі виконувати Паризьку угоду.

Президент Біллони Фредерік Хауге вважає, що майбутнє Паризької угоди – за Китаєм та Індією. Країни, які спочатку займали вичікувальну позицію стосовно договору, буквально були «втягнуті» в неї адміністрацією США Барака Обами. Китай справді підтверджує наміри капіталізувати кошти для виробництва сонячних панелей та вітрових турбін, а також розбудовою схем із застосуванням технології уловлювання та зберігання вуглецю.

Україна також зайняла активну позицію й підтвердила наміри швидкою ратифікацією документу та посиленням національної кліматичної політики. Яку позицію займе наша держава на міжнародній арені щодо кліматичної політики – дізнаємося в майбутньому.

Джерело: редакція журналу «Екологія підприємства»

Придбати журнал «Екологія підприємства» Придбати вигідний комплект журналів Придбати електронний журнал «Екологія підприємства»