Зміни екологічного законодавства-2018. Час реформ

З набуттям чинності Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом українське законодавство у сфері охорони довкілля динамічно змінюється. Прийнято фундаментальні для галузі закони — про оцінку впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку, які зобов’язують враховувати екологічні ризики в усіх важливих рішеннях окремих підприємств, держави, галузі.

На часі — нова реформа, що має на меті імплементацію положень Директиви 2010/75/ЄС про промислове забруднення, а точніше — удосконалення дозвільної системи.

Використання європейських підходів у цій сфері дасть змогу вчасно запобігати переміщенню забруднення між різними компонентами довкілля та, загалом, зменшити негативний вплив промисловості на навколишнє природне середовище. Навіть більше, нова дозвільна система означає зменшення адміністративного навантаження на підприємства.

Реформа дозвільної системи передбачає:

• застосування комплексного підходу, що на практиці — консолідацію кількох природоохоронних дозволів (на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, спеціальне водокористування, на скиди промислових стічних вод в системи централізованого водовідведення та управління відходами) в один — інтегрований або уніфікований дозвіл;
• застосування диференційованого підходу до регулювання діяльності промислових підприємств з огляду на значення їх виробничих потужностей та продуктивності виробництва. Для найменших забруднювачів очікується скасування природоохоронних дозволів та замінна їх на реєстрацію;
• впровадження галузевих «керівництв» з переліком найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ);
• удосконалення системи моніторингу, контролю та звітності;
• забезпечення доступу громадськості до інформації та її участі у процесі прийняття рішень.

Кого торкнуться зміни?

Варто наголосити:  реформа дозвільної системи торкнеться не усіх суб’єктів господарювання, які зараз отримують природоохоронні дозволи.

Зміни відбудуться для найбільших забруднювачів — видів діяльності, зазначених у Додатку 1 Директиви ЄС про промислове забруднення, зокрема енергетики, металургії, хімічної промисловості, агропромислового комплексу тощо.

За попередніми оцінками, це — 3 000–3 500 підприємств. Частина підприємств з цього переліку отримуватиме дозвіл відповідно до спрощеної процедури (уніфікований дозвіл), а частина — реєструватиметься

Плідним на законодавчі зміни виявився поточний рік

11 січня 2018 року на сайті Кабінету Міністрів України розміщено Постанову № 1091.
Змінами передбачено можливість подання документів в електронному вигляді, визначений термін розгляду документів, у тому числі для органів, що надають висновок про можливість спеціального водокористування. Крім того, документом передбачено перелік документів, які подаються разом із заявою для одержання дозволу, встановлено вимоги до заяви на видачу дозволу на спеціальне водокористування (форма заяви).

02.02.2018 набрав чинності Наказ про  НОВІ ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ СТІЧНИХ ВОД ДО СИСТЕМ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ВОДОВІДВЕДЕННЯ. Правила поширюються на суб’єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення.

5 червня 2018 року у м. Києві проведено конференцію «Нова політика управління відходами — основа економіки замкненого циклу», на якій, серед іншого, було презентовано Рамковий закон про відходи та 9 секторальних законів у сфері управління відходами.

На виконання положень Угоди у сфері управління відходами в листопаді 2017 року розпорядженням КМУ від 8 листопада 2017 р. № 820-р схвалено Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 року.

Цього року Мінприроди представило Концепцію національного пакета законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, який включає багаторівневу структуру нормативно-правових актів:

• проект закону «Про систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів»
• проект постанови КМУ з моніторингу та звітності
• проект постанови КМУ з верифікації
• проект акту про акредитацію верифікаторів звітів парникових газів

Мінприроди також розробило перелік видів діяльності, на які поширюються моніторинг, звітність та верифікація викидів парникових газів.

2018 року Кабінет Міністрів України повинен затвердити порядок здійснення моніторингу та звітності викидів парникових газів, порядок здійснення акредитації та верифікації, у разі прийняття відповідного закону.

Про ці та багато інших змін – щомісяця у журналі «Екологія підприємства»».

Джерело: журнал «Екологія підприємства»