Зміни в дозвільній системі: імплементація Директиви ЄС про промислове забруднення

Стаття роз`яснить:

• Мету та напрямки реформи
• Автори акцентують увагу на тому, що зміни торкнуться приблизно 3000–3500 підприємств, додатково — значна кількість підприємств отримуватиме дозвіл за спрощеною процедурою
• Про додаткові вимоги інтегрованого дозволу, особливості процедури його видачі, висновки НДТМ та інше

Від редакції

З набуттям чинності Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом українське законодавство у сфері охорони довкілля динамічно змінюється. Прийнято фундаментальні для галузі закони — про оцінку впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку, які зобов’язують враховувати екологічні ризики в усіх важливих рішеннях окремих підприємств, галузі, держави.

На часі — нова реформа, що має на меті імплементацію положень Директиви 2010/75/ЄС про промислове забруднення, а точніше — удосконалення дозвільної системи.

Використання європейських підходів у цій сфері дасть змогу вчасно запобігати переміщенню забруднення між різними компонентами довкілля та, загалом, зменшити негативний вплив промисловості на навколишнє природне середовище. Навіть більше, в Україні нова дозвільна система означатиме зменшення адміністративного навантаження і на підприємства, і на органи державної влади, об’єднання декількох адміністративних процедур в одну та застосування принципу «єдиного вікна» і введення спрощених механізмів регулювання для частини підприємств.

РЕФОРМА ДОЗВІЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПЕРЕДБАЧАЄ:

• застосування комплексного підходу, що на практиці — консолідація кількох природоохоронних дозволів (на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, спеціальне водокористування, на скиди промислових стічних вод в системи централізованого водовідведення та управління відходами) в один — інтегрований або уніфікований дозвіл;
• застосування диференційованого підходу до регулювання діяльності промислових підприємств з огляду на значення їх виробничих потужностей та продуктивності виробництва. Для найменших забруднювачів очікується скасування природоохоронних дозволів та замінна їх на реєстрацію;
• впровадження «галузевих керівництв» з переліком найкращих доступних технологій та методів управління — висновки НДТМ;
• удосконалення системи моніторингу, контролю та звітності у сфері промислового забруднення;
• забезпечення доступу громадськості до інформації та її участі у процесі прийняття
• рішень.

Кого торкнуться зміни?

Варто наголосити: реформа дозвільної системи торкнеться не усіх суб’єктів господарювання, які зараз отримують природоохороні дозволи.

Зміни стосуватимуться в основному найбільших забруднювачів — видів діяльності, зазначених у Додатку 1 Директиви 2010/75/ЄС, зокрема енергетики, металургії, хімічної промисловості, агропромислового комплексу тощо.

За попередніми оцінками, це — 3000–3500 підприємств. Інша частина підприємств отримуватиме дозвіл відповідно до загальних вимог національного законодавства (уніфікований дозвіл), а частина — регулюватиметься за спрощеною процедурою реєстрації (рис. 1).

Промислові підприємства, які належать до першої групи або установки групи 1, будуть зобов’язані впроваджувати на технологічному устаткуванні найкращі доступні технології та методи управління і провадити виробничу діяльність лише за умови отримання інтегрованого дозволу.

Додатково до умов, характерних для діючих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, спеціальне водокористування, на скиди промислових стічних вод в системи централізованого водовідведення та на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в інтегрованому дозволі має бути передбачено і низку додаткових вимог (рис. 2).

Також регулюватимуться питання, пов’язані з охороною ґрунтів та забрудненням підземних вод, ефективним споживанням енергії та сировини, умовами виведення з експлуатації та відновлення території промислового майданчика до безпечного екологічного стану тощо.

Про особливість процедури видачі інтегрованого дозволу

Особливістю процедури видачі інтегрованого дозволу буде можливість переговорного процесу між установкою та дозвільним органом, який дозволить налагодити динамічний діалог, визначити перелік природоохоронних заходів, графік їх впровадження та індивідуальні вимоги до експлуатації з врахуванням економічної та технічної доцільності таких заходів.

Промислові підприємства, що входять до другої групи — установки групи 2, проходитимуть спрощену дозвільну процедуру та не матимуть зобов’язання впроваджувати найкращі доступні технології чи методи управління, затверджені в рамках керівництв по НДТМ. Разом тим, вимоги до граничних обсягів промислового забруднення для установок другої групи будуть встановлені на такому ж амбітному рівні, як і для установок першої, відповідно до вимог виконання положень Угоди про асоціацію.

Одним з ключових заходів реформи дозвільної системи є використання підприємствами галузевих керівництв, що містять перелік найкращих доступних технологій та методів управління: найбільш ефективних з точки зору захисту довкілля технологій, розроблених з урахуванням особливостей промислових секторів та економічної доцільності їх впровадження.

В Європейському Союзі для використання НДТМ у діяльності промислових підприємств Європейською Комісією схвалено так звані «висновки НДТМ» — галузеві нормативно-правові акти, що мають обов’язковий характер та містять перелік найкращих доступних технологій та методів керування окремо для кожного виду діяльності.

В Україні заплановано транспонування висновків НДТМ у національне законодавство в рамках імплементації Директиви 2010/75/ЄС. Це означає розробку керівництв для підприємств кожного виду діяльності.

У висновках НДТМ будуть визначені гранично допустимі та валові обсяги промислового забруднення, вимоги до моніторингу (перевірки застосування НДТМ, перегляду умов, передбачених у дозволі), а також методи управління установкою, обов’язкові до впровадження (наприклад, енергетичний менеджмент, правила експлуатації установки тощо).

Галузеві керівництва НДТМ є фундаментальною складовою інтегрованого дозволу, проте установки матимуть можливість обрати опцію «відхилення» за умови, якщо витрати на запровадження НДТМ перевищують екологічні переваги від їх застосування або є економічно недієвими, впровадження окремих технологій або методів управління може бути відкладено або замінено на альтернативні.

Не менш важливою складовою імплементації Директиви 2010/75/ЄС є ефективна система моніторингу, звітності та контролю промислового забруднення, що опиратиметься на якісну взаємодію чотирьох зацікавлених сторін:
1) власне установки, оператор якої зобов’язаний проводити моніторинг кількісних та якісних показників промислового забруднення та звітувати щодо фактичних обсягів промислового забруднення та дотримання умов дозволу;
2) дозвільного органу, що видаватиме інтегрований дозвіл та отримуватиме звіти щодо виконання установкою умов дозволу;
3) контролюючого органу, що відповідатиме за систематичну оцінку ризиків для довкілля, проведення планових та позапланових перевірок щодо дотримання установкою умов дозволу;
4) громадськості, роль якої у дозвільному процесі варто розглянути окремо.

Саме активна участь громадськості у процесі видачі дозволу є однією з ключових складових реформування дозвільної системи, адже контроль громадськості дозволить забезпечити прозорість та ефективність удосконаленої дозвільної системи.

По-перше, громадськість отримає доступ до даних про фактичні обсяги промислового забруднення, результатів проведення перевірки промислового підприємства, документів, пов’язаних з процедурою видачі інтегрованого дозволу (заява на видачу, умови інтегрованого дозволу, а також звітність підприємства).

По-друге, громадськість матиме право активно брати участь у процесі переговорів та видачі дозволу, а також внесення змін у дозвіл, а орган, що прийматиме рішення щодо видачі інтегрованого дозволу, повинен належно враховувати результати громадських консультацій.

В цілому, проведення реформи заплановано до кінця 2028 року. Наразі відбувається розроблення необхідного національного законодавства. Впродовж наступних декількох років (2019–2021 рр.) передбачено створення реєстру установок та розроблення графіка видачі цим установкам інтегрованого дозволу, вдосконалення інституційної спроможності для подальшого реформування дозвільної системи і розроблення висновків НДТМ для окремих видів діяльності. Надзвичайно важливим завданням на найближчий час є створення електронної інформаційної системи для оприлюднення документів, пов’язаних з процесом видачі дозволів та даних про фактичні обсяги промислового забруднення суб’єктів господарювання.

Таким чином, вже до 2029 року буде створено нову дозвільну систему, яка дозволить Україні запровадити механізм інтегрованого запобігання, зменшення та контролю промислового забруднення і наблизити українське законодавство до законодавства Європейського Союзу у цій сфері.

Передбачається, що реформування дозвільної системи призведе до значного зниження обсягів промислового забруднення (так, очікується зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 22,5 % до 2030 р. у порівнянні з обсягом викидів у 2015 р.), та до значного зменшення адміністративного навантаження. Окрім цього, буде створено умови для прозорої і ефективної системи моніторингу та контролю промислового забруднення, у якій значну роль відіграватиме громадськість.

Джерело: журнал Екологія підприємства» № 11, 2018

Триває передплата на 2019 рік! Нагадуємо передплатні індекси: 68155, 89880, 60750