Щастя очима еколога. Коли небезпека в повітрі

Для когось слово "війна" асоціюється зі збройним насильством, руїнами міст та численними людськими втратами – а для нас, екологів, це поняття набагато ширше. Воно включає не тільки небезпеку для життя та здоров'я громадян, а й ризики для довкілля.

Серед негативних наслідків для навколишнього середовища найбільш поширені:

– руйнування природних ландшафтів;

– знищення очисних споруд та сховищ з небезпечними відходами;

– ініціація масштабних пожеж;

– шумове забруднення.

Одним із таких негативних наслідків є також і забруднення атмосфери небезпечними газами, які утворюються в результаті постійних артилерійських обстрілів та застосування вибухівки.

Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, і продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу. Основні з них –вуглекислий газ та водяна пара – не є токсичними, і шкідливі тільки в контексті глобальних змін клімату, оскільки обидва є парниковими газами. Втім, 1 кілограм вибухівки утворює також і декілька десятків кубометрів токсичних газів: SO₂, NO_x, CO, серед яких є також небезпечні недоокиснені органічні сполуки, зокрема ароматичні, які є значно токсичніші ніж звичайні.

В атмосфері оксиди сірки та нітрогену спричиняють кислотні дощі, які змінюють рН ґрунту та викликають опіки рослин, до яких особливо чутливі хвойні. Кислотні дощі мають негативний вплив і на організм людини, загострюючи захворювання дихальних шляхів.

За перевищених концентрацій сірчаний газ викликає підвищене слизовиділення в дихальних шляхах, кашель, хрипоту, різь в очах.

Чадний газ навіть за незначних кількостей викликає запаморочення і нудоту. Він утворює з гемоглобіном порівняно стійку сполуку – карбогемоглобін, внаслідок чого кров втрачає здатність передавати кисень тканинам організму; розвивається гіпоксія.

Оксиди азоту викликають подразнення слизових оболонок. Крім того, навіть низькі концентрації цього газу – 4 проміле – можуть призвести до затримки дихання.

Вплив двоокису азоту на організм людини призводить до зниження опірності до захворювань, кисневого голодування тканин, особливо у дітей. Цей газ погіршує нюх, послаблює нічний зір. Негативний вплив на органи зору починається при концентрації 0,14 мг/м³. Важкість у диханні починається з концентрації 0,056 мг/м³.

При вдиханні парів ароматичних вуглеводнів спостерігається дія, схожа на наркотичну, потім наступає поступове пригнічення, судоми, зупинка дихання. Характерні також ураження системи крові та кровотворних органів, розлади функцій нервової системи, ураження печінки та органів внутрішньої секреції. Дія парів або пилу ароматичних вуглеводнів призводить до помутніння кришталика.

Ці впливи не є такими далекими, якими можуть здатися.

У результаті дослідження, проведеного експертами МБО "Екологія-Право-Людина", було виявлено, що під час обстрілів міста Щастя на Луганщині в повітрі збільшились концентрації небезпечних речовин, подекуди в кілька разів перевищуючи гранично допустимі показники.

Дослідження було виконано з використанням даних Автоматизованої системи моніторингу довкілля Луганської області, зокрема пункту моніторингу, що донедавна працював у Щасті. Відомості про вміст у повітрі окремих забруднюючих речовин автоматично фіксувались пунктом до моменту його знищення одним із обстрілів.

Із графіків помітно, що концентрація діоксидів сірки та нітрогену в кілька разів перевищує гранично допустимі показники, що чітко корелює з обстрілами міста Щастя з кінця липня до кінця серпня. Зокрема, 13 серпня концентрація діоксиду сірки перевищила ГДК в 5 разів, а 14 серпня – у 8 разів.

При цьому важливо відмітити, що динаміка концентрації зазначених речовин у повітрі не пов'язана із роботою або перервою в роботі Луганської ТЕС, розміщеної у Щасті. ТЕС безперебійно працювала до 17 серпня, коли в її трансформатор влучив снаряд, що поклало край водночас і роботі ТЕС, і вимірам Автоматичної системи моніторингу, яка припинила фіксувати дані у зв'язку із знеструмленням.

Експерти ЕПЛ вважають за необхідне при врахуванні кількості збитків, нанесених державі військовими діями, враховувати й обсяг використаних вибухових речовин, що призвели до забруднення атмосфери та погіршення здоров'я населення.

"Українська правда. Життя"