Чому не враховуються зауваження до акту перевірки з боку суб’єкта господарювання при складанні приписів за результатами перевірки?

Що потрібно зробити підприємству, щоб їх врахували в результатах перевірки та отримати зворотний зв’язок від інспекції, чи вони враховані?

— Фактично припис складається та вноситься суб’єкту господарювання, як вимога про усунення порушень природоохоронного законодавства (як закону, так і підзаконних нормативно-правових актів). Вноситься припис протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі необхідності вжиття інших заходів реагування.

Акт вручається в останній день заходу державного нагляду (контролю).

Зауваження надаються після певного проміжку часу, враховуючи також час на пересилання засобами поштового зв’язку.

Таким чином, зауваження до акта не можуть бути враховані при складанні припису, з огляду на те, що припис складається раніше, ніж надходять відповідні зауваження.

Крім того, акт є документом, який фіксує порушення, а припис вже є рішенням суб’єкта владних повноважень, у зв’язку з чим доцільно надавати зауваження або заперечення як з приводу акта, так і у разі складання припису з правовим обґрунтуванням, що може виступати механізмом досудового врегулювання спірних правовідносин у разі незгоди суб’єкта господарювання з вимогами припису.

Для врахування зауважень або заперечень суб’єкт господарювання повинен обґрунтувати такі зауваження або заперечення, посилаючись на норму закону. Якщо Держекоінспекцією буде встановлено, що відповідні зауваження є обґрунтованими та об’єктивними, то вони будуть враховані.

Зокрема, відповіді на запитання:

— Чи повинні інспектори озвучувати/обговорювати свої спостереження та зафіксовані порушення в ході перевірки з представниками суб’єкта господарювання?

— Як діяти суб’єкту господарювання, якщо при проведенні перевірки спостерігається перевищення повноважень інспекторами, наприклад, запитуються документи щодо питань, що не входять до повноважень ДЕІ згідно з Постановою КМУ «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України» від 19 квітня 2017 року № 275:

• нарахування екологічного податку — компетенція Державної податкової інспекції;
• правовстановлюючі документи на землю та приміщення — перевірка земельних питань належить до компетенції Держгеокадастру;
• проєкти на промисловий майданчик — компетенція Державної архітектурно-будівельної інспекції.

— Що робити підприємству, коли за результатами перевірки інспекторами робляться висновки та фіксуються зауваження, що суперечать здоровому глузду? Зокрема, відбувається акцентування уваги і сил на формальних дрібницях, що відбирають час і ресурси від вирішення дійсно важливих проблем. Конкретний приклад…

— Чи є у ДЕІ повноваження і функції робити висновки про неправильність або неповну відповідність того чи іншого виданого профільним Департаментом ОДА документа, вимагаючи при цьому його актуалізації/переробки/уточнення?

— Екологічна інспекція під час перевірок приписує «Забезпечити збирання, очищення та відведення стічних вод з території підприємства в повному обсязі відповідно до вимог законодавства» не залежно від того, забруднено зливові води чи ні. Як діяти у цьому випадку суб’єкту господарювання?

Згідно зі ст. 70 Водного кодексу України «Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), забороняється». Водний кодекс України відносить до стічних вод воду від атмосферних опадів; більша ж частина населених пунктів не забезпечена міською зливовою каналізацією і очисними спорудами.

— Яким чином встановлюються строки виконання приписів за результатами перевірки та як суб’єкт господарювання повинен діяти, якщо не «вкладається» в термін виконання з урахуванням відсутності в законодавстві затвердженої процедури перенесення строків, а на листи щодо переносу строків ДЕІ не відповідає?