Як діяти суб’єкту господарювання, якщо при проведенні перевірки спостерігається перевищення повноважень інспекторами?

Як діяти суб’єкту господарювання, якщо при проведенні перевірки спостерігається перевищення повноважень інспекторами, наприклад, запитуються документи щодо питань, що не входять до повноважень ДЕІ згідно з Постановою КМУ «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію України» від 19 квітня 2017 року № 275:

• нарахування екологічного податку — компетенція Державної податкової інспекції;
• правовстановлюючі документи на землю та приміщення — перевірка земельних питань належить до компетенції Держгеокадастру;
• проєкти на промисловий майданчик — компетенція Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Робиться висновок в акті/виписується припис, оформляється протокол про адміністративне порушення за ненадання інформації.

На початку перевірки інспекторами надається перелік документів, який необхідно пред’явити в ході перевірки, не затверджений і надлишковий та ін.

Суб’єкти господарювання наділені широким спектром прав. Зокрема, отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), оскаржувати дії та рішення територіального органу до вищого — Державної екологічної інспекції України. На практиці, апаратом Держекоінспекції неодноразово приймались рішення щодо повного або часткового скасування оскаржуваних рішень територіальних органів.

Складання протоколу за ненадання інформації не є перевищенням повноважень, оскільки у разі надання на усний чи письмовий запит державного інспектора відповідних документів, необхідних для проведення заходу державного нагляду (контролю) не призводить до наслідків у вигляді складання протоколу.

Повноваження щодо перевірки правовстановлюючих документів передбачені вичерпним переліком питань, що визначено в Уніфікованому акті. Необхідність перевірки правовстановлюючих документів зумовлює встановлення факту дійсності провадження суб’єктом господарювання господарської діяльності, оскільки державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання.

Нарахування екологічного податку дійсно є проблематикою деяких територіальних органів Держекоінспекції та про неправомірність  таких дій постійно інформуються відповідні територіальні органи. Зокрема, найчастіше нарахування екологічного податку здійснюється в Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області, що є значним недоліком в роботі цієї інспекції.

Щодо проєктів промислових майданчиків, Держекоінспекція має здійснювати контроль лише в межах компетенції і не вимагати документів, які мають перевірятись ДАБІ. Під час перевірок промислових майданчиків інспектори мають право витребувати та перевіряти висновки ОВД.

Щодо надання надлишкового або не затвердженого пакету документів при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) зазначаю, що державні інспектори використовують документи, оформлені на затвердженому бланку документів, що відповідає нормам діловодства. Надлишковість документів не створює підстав для недопуску. Протилежною ситуацією є неповне надання документів для здійснення державного нагляду (контролю).

Зокрема, відповіді на запитання:

• Чи повинні інспектори озвучувати/обговорювати свої спостереження та зафіксовані порушення в ході перевірки з представниками суб’єкта господарювання?
• Що робити підприємству, коли за результатами перевірки інспекторами робляться висновки та фіксуються зауваження, що суперечать здоровому глузду? Зокрема, відбувається акцентування уваги і сил на формальних дрібницях, що відбирають час і ресурси від вирішення дійсно важливих проблем. Конкретний приклад…
• Чи є у ДЕІ повноваження і функції робити висновки про неправильність або неповну відповідність того чи іншого виданого профільним Департаментом ОДА документа, вимагаючи при цьому його актуалізації/переробки/уточнення?
• Екологічна інспекція під час перевірок приписує «Забезпечити збирання, очищення та відведення стічних вод з території підприємства в повному обсязі відповідно до вимог законодавства» не залежно від того, забруднено зливові води чи ні. Як діяти у цьому випадку суб’єкту господарювання?
• Згідно зі ст. 70 Водного кодексу України «Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), забороняється». Водний кодекс України відносить до стічних вод воду від атмосферних опадів; більша ж частина населених пунктів не забезпечена міською зливовою каналізацією і очисними спорудами.
• Яким чином встановлюються строки виконання приписів за результатами перевірки та як суб’єкт господарювання повинен діяти, якщо не «вкладається» в термін виконання з урахуванням відсутності в законодавстві затвердженої процедури перенесення строків, а на листи щодо переносу строків ДЕІ не відповідає?