Працюємо над питаннями проходження процедури ОВД

25 липня в рамках курсу підвищення кваліфікації «ОВД та СЕО-2020: процедура, критерії оцінки, помилки, запитання-відповіді» на зв’язку з учасниками Марина Шимкус, начальник відділу стратегічної екологічної оцінки Управління екологічної оцінки Мінприроди, у минулому — начальник відділу оцінки впливу на довкілля Міністерства екології та природних ресурсів України.

Експерт пояснила щодо скринінгу (screеning), в рамках якого визначається, чи потрібно проходити ОВД, чи ні: «В Україні впроваджена модель автоматичного скринінгу шляхом закріплення у статті 3 Закону видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, отже суб’єкт господарювання самостійно визначає доцільність здійснення процедури ОВД, та в результаті прийнятого рішення несе відповідальність, що виключає підхід до чиновника та ймовірні корупційні схеми».

Пані Марина відповідає на болючі запитання фахівців підприємств.

Запитання по повідомленню: «Не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання уповноваженому територіальному органу»... Цей день, ця дата завантаження в реєстр чи уже оприлюднення оголошення департаментом чи міністерством? 

Пані Марина прокоментувала: «Рахуємо 3 дні після внесення в реєстр ОВД – у держоргану три дні на верифікацію, у суб’єкта господарювання — на офіційне оприлюднення у ЗМІ». Експерт порадила завчасно визначити та домовитися про день публікації в ЗМІ та відрахувати три дні напередодні публікації на завантаження в реєстр.

Запитання: Опублікували в двох ЗМІ за значні кошти, а департамент відхилив повідомлення… Знову подаємо в ЗМІ?

Експерт відповіла: «Для того, щоб правильно скласти повідомлення, скористайтеся затвердженою Формою про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, що наведено у Додатку 2 до Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля (постанова Кабміну від 13 грудня 2017 р. № 1026 «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» із змінами № 1065 від 04.12.2019). До акцептування органом документів в реєстрі, суб’єкт господарювання може виправити документ, додати правильний. Але після акцептування зміни в документ вже неможливі».

Також експерт наголосила, що саме замовник (суб’єкт господарювання) несе відповідальність за достовірність інформації на всіх етапах процедури ОВД. Замовник зважено повинен обирати розробників документації, оскільки  в тому числі від них залежить якість Звітів з ОВД.

Запитання щодо процедури громадського обговорення

Експерт зауважила, що між першим та другим етапами процедури ОВД важливо укласти договір на оплату витрат на проведення громадських слухань з територіальним або центральним органом згідно з процедурою. Це питання регулюється постановою КМУ від 13.12.2017 № 1026, а також бюджетним законодавством, якщо уповноважений територіальний або уповноважений центральний орган (департаменти екології ОДА та міністерство) є платником ПДВ – укладання договору обов’язкове.

Пані Марина акцентувала, що проведення громадського обговорення та слухання на стадії післяпроєктного моніторингу не передбачено.

Важлива деталь: протягом громадського обговорення повинні пройти громадські слухання. Другий етап закінчиться після спливу вказаного у Оголошенні строку громадського обговорення, а не в день проведеного громадського слухання. Наприклад, якщо замовник вказав 27 робочих днів у Оголошенні, то навіть 27-й робочий день ще вважається днем громадського обговорення.

Запитання: Чому Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» вказується від 25 до 35 робочих днів на проведення громадських обговорень?

Експерт прокоментувала так: «Вказаний строк обумовлений тим, що якщо вплив планованої діяльності розповсюджується на одну область – це може бути одне громадське слухання, якщо на дві області — два слухання, а якщо це транскордонна оцінка впливу – це може бути третина областей та Київ – відповідно 8-9 громадських слухань, тому законодавець передбачив строк проведення із запасом у 35 днів.»

Запитання: Якщо ОДА виступає Замовником (суб'єктом господарювання), чи має право видавати висновки з ОВД?

В Законі України «Про оцінку впливу на довкілля» в частині 3 статті 2 сказано: «Суб’єктами оцінки впливу на довкілля є суб’єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб’єктів господарювання (далі — суб’єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону — держава походження та зачеплена держава». Отже, ОДА прирівнюється до суб’єкта господарювання, коли замовляє ОВД, в цьому випадку здійснення процедури покладається на уповноважений центральний орган. Наприклад, у якщо міська рада чи Департамент екології та природних ресурсів області виступив замовником звіту з ОВД, припустимо, з берегоукріплюючих робіт або розчистки річок, процедуру здійснює Мінприроди. Виникає питання визначення орієнтовної вартості розробки звіту з ОВД, але коли замовником є держава, проводяться державні закупівлі шляхом відкритих торгів. Закон не забороняє залучати приватних розробників ОВД.

Запитання: Щодо пропозицій та зауважень громадськості: як можна відхилити пропозицію, якщо її неможливо виконати, або вона некоректно сформована?

Експерт відповіла, що на першому етапі процедури ОВД зауваження і пропозиції, що надходять, враховує суб’єкт господарювання у Звіті з ОВД, на другому етапі зауваження громадськості суб’єкт не отримує, вони надходять безпосередньо органу, що здійснює процедуру і відповідно за їх врахування несе відповідальність орган.

Законом не встановлено жодної норми яка б визначала, що надавати зауваження під час громадського обговорення, можуть лише громадяни, які проживають на території, де планується діяльність. Марина акцентувала, що будь-хто може надавати пропозиції та коментарі.

«На жаль, нормативно-правових актів, які встановлюють причинно-наслідковий кореляційний зв'язок між станом довкілля та станом здоров’я людей, в Україні немає», — сумно відзначила пані Марина.

На думку експерта, зрив громадських слухань показує рівень культури людей, та в результаті громадяни позбавляються можливості висловити свою думку:

У Законі України «Про оцінку впливу на довкілля» прописано тільки два випадки, коли громадські слухання вважаються такими, що не відбулися: коли не з’явився суб’єкт господарювання або організатор громадських слухань, інших випадків не прописано, наприклад, фізичного зриву громадських слухань, коли блокується роботаорганізатора слухань. Але, звісно, усі дії в рамках процедури ОВД можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Експерт надала вичерпну інформацію щодо болючих питань проходження процедури ОВД:

• При розробці звіту: звернулися до Департаменту охорони культурної спадщини з проханням надати інформацію про наявність пам'яток архітектури на території планованої діяльності. Отримали відповідь, де зазначено, що замовник має ініціювати проведення археологічного обстеження, так як департамент немає такої інформації і цілий абзац описано, яка відповідальність буде, коли дані дослідження не будуть проведені й інформація не буде включена до Звіту. Наскільки це правова вимога?
• Чи потрібно проаналізувати інформацію про захворюваність населення при будівництві накопичувачів рідкої фракції гною?
• Під час підготовки Звіту була вказана площа земельної ділянки, де планується діяльність, на яку були Договори оренди земельної ділянки. Але після отримання Висновку ОВД було отримано ще додатково Договір на оренду земельної ділянки, яка не була вказана в Звіті. Чи потрібно знову проходити ОВД, якщо планова діяльність не змінюються?
• Департамент дав зауваження про те, щоб навести офіційні дані про тенденцію захворювання населення у регіоні та підтвердити це листом. Були написанні запити в установи, проте отримали відповіді, що такої інформації не надають. Як бути?
• Щодо реєстру: одна моя справа 2018 року не відображається у реєстрі, її можна знайти лише за посиланням, і статус справи — відхилено. При тому, що процедура дотримана і отримано висновок.

Ще було багато запитань від учасників курсу. Другу половину курсу було присвячено питанням стратегічної екологічної оцінки.

Пані Марина наголосила: «Перша відмінність ОВД від СЕО в тому, що ОВД – це дозвільний документ, а СЕО – це рекомендаційний механізм.

Друга відмінність: в ОВД суб’єктами процедури є суб’єкт господарювання, органи державної влади, громадськість, а в контексті СЕО немає суб’єкта господарювання, є замовник документів державного планування, і є органи, які проводять консультації, є громадськість.

СЕО більше консультативний механізм, який використовується для більш ефективного прийняття рішень, щоб передбачити можливі природоохоронні застереження на рівні документа, проєкту, щоб оцінити ризики від його реалізації».

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» визначено, що СЕО поширюється на документи державного планування та передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об’єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об’єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі — території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Отже, СЕО потрібно, якщо виконується три умови: розробляється документ державного планування, діяльність стосується перерахованих у ст. 2 Закону сфер діяльності, які підпадають під ОВД.

«Процедура СЕО трохи легша для сприйняття у порівнянні з процедурою ОВД (в ОВД досить багато тонкощів у самій процедурі). За результатами процедури СЕО немає висновку, як у процедурі ОВД, готуються рекомендації від органу та складається довідка про консультації», — відмітила Марина Шимкус.

Якщо відбувається зміна цільового призначення земельної ділянки та плануються об’єкти, що підлягають ОВД, треба внести зміни в Детальний план територій, отже СЕО має здійснюватися.

Від імені учасників та організаторів курсу висловлюємо подяку пані Марині за приділений нам час!