Нова зелена угода Європейського Союзу (New Green Deal), запропонована новою Главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйен, наразі не тільки не втрачає своєї актуальності, а й висувається як «головний драйвер для відновлення економіки». Одним із механізмів реалізації Нової зеленої угоди є запровадження так званого вуглецевого мита (carbon border adjustment tax). Це мито буде стягуватися при поставці до ЄС товарів, вироблених в країнах, які не мають власної ефективної системи регулювання викидів парникових газів. Для України це означає, що, наприклад, металургійна продукція стане абсолютно неконкурентною на європейських ринках.
З огляду на те, що частка ЄС у загальному експорті металопродукції становить більшу частину, українці можуть заплатити за Нову зелену угоду ЄС і втратою ВВП, і коливаннями курсу, і робочими місцями.
Щоб уникнути негативного сценарію, Україні необхідно уже в найближчі роки створити свою внутрішню Систему торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ). За допомогою СТВ у держави з’явиться гнучкий ринковий інструмент для управління викидами парникових газів та їх поступового скорочення.
Таким чином, викиди парникових газів нам доведеться скорочувати в будь-якому разі, але за нами залишається вибір: зробити цей процес керованим чи просто закрити цілі галузі через введення торговельних обмежень.
Як працює СТВ?
У рамках СТВ відповідний орган влади встановлює ліміт (верхню межу) загального рівня викидів в одній чи декількох галузях економіки, та випускає ряд квот, призначених для торгівлі, в кількості, що відповідає встановленій верхній межі. Кожна квота відповідає одній одиниці викидів (звичайно одній тонні).
Від учасників СТВ вимагається подання однієї квоти за кожну одиницю викидів, що було викинуто даним учасником.
Вони можуть спочатку отримати ці квоти безкоштовно, або купити в уряду.
Учасники системи можуть обрати торгівлю одиницями квоти, або перенесення на наступний період (збереження на рахунку) для використання в майбутньому. Вони також можуть використовувати дозволені одиниці з інших джерел, таких як національні одиниці скорочення викидів в межах відповідних національних механізмів скорочення викидів ПГ (від галузей, не охоплених СТВ), одиниці від міжнародних механізмів або квоти інших СТВ. Встановлення верхньої межі на викиди ПГ та створення ринку торгівлі квотами сприяють встановленню ціни на викиди парникових газів, створюючи стимули для скорочення обсягів їхніх викидів. Більш жорсткі обмеження призводять до меншого обсягу пропозиції квот, тому при рівних умовах ціна на квоти загалом буде вищою, створюючи більш дієвий стимул для скорочення викидів.
Здатність проводити торгівлю на ринку також призводить до конвергенції цін та до єдиного цінового сигналу, що в свою чергу забезпечує переваги для товарів і послуг із нижчими рівнями викидів. Встановлення верхнього ліміту заздалегідь забезпечує довгостроковий ринковий сигнал, тому учасники відповідним чином можуть здійснювати планування та інвестиції. Квоти можуть бути розподілені безкоштовно, основуючись на певному поєднанні минулих викидів, об’ємі випуску продукції та/або експлуатаційних показниках, або продані (звичайно в рамках аукціону). Останній варіант підтримує прозоре ціноутворення та створює для уряду надходження, які можуть бути використані для різних цілей, таких як фінансування кліматичних заходів, підтримки інновацій або для допомоги малозабезпеченим домогосподарствам.
Для підтримки цінової передбачуваності, стримування витрат та ефективного функціонування ринку можуть використовуватись додаткові механізми. Екологічна цілісність системи забезпечується за допомогою вимог до моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) викидів та правового забезпечення штрафних санкцій за їхнє невиконання. Це забезпечується за допомогою використання реєстрів квот із визначенням їхніх унікальних серійних номерів, що дозволяє відстежити рух квот на ринку при торгівлі між різними учасниками ринку, та їхнє подальше скасування. Положення щодо нагляду за ринком забезпечують більш широку цілісність торгівельної діяльності
Квоти звичайно випускаються в тоннах двоокису вуглецю або в тоннах еквівалента двоокису вуглецю (СО2е). Останні включають двоокис вуглецю, а також інші ПГ (наприклад, метан, оксид азоту, гідрофторвуглецеві сполуки, перфторвуглецеві сполуки, гексафторид сірки та трьох фтористий азот) на основі їх відносного потенціалу глобального потепління (ПГП).
Різні країни можуть обрати варіант прямої або опосередкованого приєднання своєї СТВ за допомогою взаємного визнання квот або інших одиниць, таких як дозволи на викиди, які були отримані в межах механізмів скорочення викидів ПГ. Приєднання розширює доступ до найменш витратних заходів зі скорочення викидів ПГ, залучає ресурси для подальшого запобігання зміні клімату, підтримує ліквідність ринку та сприяє стратегічній співпраці з питань введення плати за викиди ПГ в атмосферу.
Більше за темою – у статті «Нова система МЗВ: до яких змін готуватися підприємствам уже тепер?» в №6 2020 журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»