Нова норма, до якої має прагнути Україна - мобільність з нульовими викидами для всіх

У 2019 році рівень автомобілізації в Україні становив 257 автомобілів на 1000 жителів. Лише в столиці зареєстровано 1 000 000 автомобілів. Щодня чверть з них стоїть у заторах.

Більше авто – довші затори – брудніше повітря у місті – збільшення кількості захворювання дихальних шляхів та серцево-судинних захворювань. Перервати цей ланцюг можна!

Автор: Роман Абрамовський, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України, Цензор.нет

22 вересня мегаполіси багатьох країн скорочують використання автомобілів для поїздок по місту на користь тролейбуса, трамвая, автобуса, метро та інших видів транспорту. В рамках наближення до Європи Україна уже багато років приєднується до Всесвітнього дня без автомобіля та популяризує сталу мобільність у містах.

Цьогорічна тема ініціативи присвячена проблемам забруднення повітря - Мобільність з нульовими викидами для всіх. Вона базується на принципах Європейської зеленої угоди (European Green Deal), яка має на меті досягнути нуля викидів парникових газів до 2050 року.

Українська статистика:

90% забруднення повітря припадає на автотранспорт, з них 85% - це частка забруднення, яку здійснюють саме приватні автомобілі. Це реалії сьогодення української столиці. При цьому лише один автомобіль викидає в атмосферу: чадного газу – 700 кг/рік, діоксиду азоту – 40 кг/рік , незгорілих вуглеводнів – 230 кг/рік.

Забруднене повітря – шлях до хворої нації.

Світові наукові дані свідчать про те, що забруднене повітря погіршує епідеміологічну ситуацію, зокрема з COVID-19. Медики і науковці Італії вказують на прямий зв’язок рівня смертності від COVID-19 і рівнем забруднення повітря (посилання). Такої ж думки дотримуються науковці з Орхуського університету (Данія). Їх розрахунки свідчать про те, що середній показник смертності по Італії становить 4.5%. В той час як на півночі країни, де повітря є дуже забрудненим, рівень смертності становить до 12%.

В Україні, на відміну від Європи, існує брак об’єктивних даних про чистоту повітря.

Українська система моніторингу якості повітря не оновлювалась десятиліттями. І що логічно, не може надавати актуальну інформацію про стан повітря, як цього вимагає українське суспільство. Очевидно, що застаріла вітчизняна система моніторингу якості повітря потребує докорінних змін.

Міндовкілля вже зробило 2 важливі кроки для становлення нової системи моніторингу.

Крок перший. В серпні 2019 було схвалено постанову "Про Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря". Вищезгадана постанова дає старт впровадженню європейського підходу до моніторингу якості повітря. І що не менш важливо, розширює список забруднювачів, які необхідно контролювати. Головна новація постанови - створення планів щодо покращення якості повітря. Їх мають розробляти органи управління при кожній зоні та агломерації. Форму для розробки вже створено. Наразі вона проходить етап погодження з обласними адміністраціями. Наступний крок – затвердження Міністерством захисту довкілля.

Крок другий. У червні 2020 року Україна приєдналась до Європейської системи онлайн відображення даних про якість атмосферного повітря (https://www.eea.europa.eu/themes/air/air-quality-index). Відповідно до європейських критеріїв, при розрахунку індексу якості повітря використовуються дані концентрацій озону, діоксиду сірки, діоксиду азоту, зважених часток пилу діаметром менше 10 та 2,5 мкм. Наразі в системі можна побачити лише показники з семи автоматизованих постів спостереження Донецької ОДА. Проте, вже в найближчій перспективі до неї приєднаються пости з Київської, та Дніпропетровської областей. В амбітних планах – покрити сучасними пунктами моніторингу всю територію України. Аби кожен громадянин мав доступ до інформації про реальну якість повітря яким дихає.

Важливо не лише отримувати дані моніторингу якості повітря, а й вживати ефективних заходів що до зменшення його забруднення.

Робота влади на місцях, щодо покращення якості повітря, не менш важлива ніж імплементація Європейських директив та створення відповідного законодавства. Розробляючи плани моніторингу та управління якістю повітря, міста мають тримати фокус на екологізації транспорту. Це є одним з найпростіших та найбільш дієвих заходів для очищення повітря.

Очевидний факт, вирішити проблему забруднення повітря дозволить лише комплексний підхід.

По перше, концепція великого міста сама собою продукує транспортну проблему, оскільки десяткам тисяч містян одночасно треба їхати на дальні відстані. Тож перші принципи сталої мобільності – якісне планування міст високої щільності забудови та людського масштабу.

По друге, потрібно працювати над екологізацією громадського транспорту. Переходити на екологічні види палива та відмовлятися від двигунів внутрішнього згоряння на користь електродвигунів.

На часі, заохочення українців до використання електромобілів. Лише цей крок сприятиме значному зменшенню кількості викидів. Такий підхід буде ще більш ефективним, якщо електроенергія для автомобілів буде вироблятися з використанням відновлюваної енергії.

По-третє, важливо створити альтернативу для вибору засобу пересування. Кожен українець, не залежно від проживання у мегаполісі чи невеликому місті повинен мати вибір: пересуватися на велосипеді чи електро скутері, йти пішки чи обрати електричний громадський транспорт.

Європейські міста вже давно усвідомили необхідність вирішення проблеми низької якості повітря і заторів. Задля покращення ситуації в містах для автомобілів з дизельними двигунами забороняють в’їзд в певні райони, створюють пішохідні зони, проводять додаткове озеленення тощо. Але найголовнішим рушієм є розвиток екологічного громадського транспорту.