Відходи птахівництва: від проблем до рішень

Значним джерелом забруднення ґрунту, води і повітря є тваринництво, адже рідкі і тверді екскременти тварин та послід птахів, при неправильному зберіганні яких потрапляють в балки, забруднююють ґрунтові води. Проте, якщо пташиний послід правильно обробити за допомогою біооб’єктів, то можна отримати від добрив до корму, так як за удобрювальною цінністю пташиний послід перевершує всі інші відходи тваринництва.

Одним із методів отримання органічного добрива є використання глибокої підстилки. Як підстилковий матеріал використовують сухий сфагновий торф з подрібненою соломою. У районах, де немає запасів 144 торфу, використовують для підстилки полову, солому, тирсу. При глибокій підстилці шар підстилкового матеріалу становить 30–40 см. У міру забруднення поверхні підстилки послідом верхній її шар перемішують з нижнім незабрудненим. У деяких випадках у пташнику вкладають підстилку шаром 5–10 см. У міру її забруднення кладуть новий шар завтовшки 5–6 см і так доти, доки загальний шар підстилки і посліду не досягне 40–60 см, потім пташник очищають від посліду. Ці заходи істотно знижують витрати праці в птахівництві.

Під час утримання птахів у клітках з метою забезпечення механізованого прибирання і транспортування посліду його розбавляють водою до вологості 80–90 %. Свіжий пташиний послід не містить летких речовин, але під час зберігання в купах він, як і гній, розігрівається. При цьому із сечової кислоти утворюється аміак, який виділяється в атмосферу. Втрати азоту залежно від тривалості зберігання посліду в пухкому стані можуть досягати 30–60 %, що істотно знижує цінність добрива. Для зменшення втрат азоту під час зберігання в пташиний послід додають торфяну крихту (25–50 % від маси посліду) або порошкоподібний суперфосфат (6–10 % від маси посліду). 

Суперфосфат додають до пташиного посліду після видалення його з пташника. Свіжий безпідстилковий пташиний послід, який ще не містить аміаку, можна піддати швидкому сушінню при температурі 600– 800 °С. Для цієї мети використовують барабанні сушильні установки. Висушений курячий послід являє собою гранульований продукт, який містить 4,54 % азоту, 3,65 – фосфору і 3,65 % калію. Він більш транспортабельний і в сухому місці може зберігатися тривалий час. Проте в процесі сушіння послід втрачає значну кількість елементів живлення: 18–50 % N, 4–12 % Р2O5 і 6–18 % K2O. Ці втрати можна зменшити у 2–3 рази, якщо до посліду додати суперфосфат або фосфоритне борошно в кількості 5–7 % від загальної маси. На вміст мікроелементів висушування не впливає. Проте через великі витрати палива на сушіння цей спосіб не знайшов широкого застосування.

Також часто переробляють відходи птахівництва за допомогою мікроорганізмів у високоякісне добриво – компост. Компостування дозволяє вилучити і повторно використати частини поживних і органічних речовин, що містяться в сільськогосподарських відходах. Відходи тварин можна компостувати окремо, але частіше їх комбінують з відходами, що відзначаються високим вмістом вуглеводню, – тирсою, стержнями кукурудзяних качанів, папером і сміттям. При дотриманні технології одержують біогумус високої якості, однак до 30-40 % поживних речовин втрачається у вигляді газу. Із 30 т компосту, вивезеного на 1 га сільськогосподарських угідь, можна отримати до 0,5 т азоту, фосфору і калію, а також 1 т вапняку.

Оскільки компостування є мікробіологічним процесом, до нього можуть застосовуватися основи біологічної переробки відходів. У цьому процесі важливу роль відіграють такі фактори, як ретельне перемішування відходів, невеликий розмір часток, наявність кисню для мікробного розкладання відходів, час для здійснення компостування і волога. Якщо є приміщення з регульованим середовищем, компостування можна провести за 5–7 діб, тоді як у валках для одержання задовільного компосту потрібно 3–8 тижнів або більше.

Ще одним методом утилізації відходів птахівництва є переробка посліду в корм. Ця ідея виникла, оскільки близько 40 % поживних речовин корму не перетравлюються і виділяються з послідом. При високих температурах курячий послід знезаражується, з нього видаляється пір’я, пух і насіння бур’янів. Одержаний продукт, що містить 20– 30 % сирого протеїну, у суміші з комбікормом використовують на корм бичкам. Так, в Англії пташиний послід ферментують, обробляють мурашиною кислотою і з добавками меласи згодовують бичкам.

Існує багато різноманітних способів біологічного знезараження гною та посліду. За однією з таких технологій послід направляють скребками і транспортером у центрифугу, де до 95 % зважених часток відділяють від вологи. Тверду фракцію із 36 % сухої речовини витримують 3 міс. в спеціальному сховищі, а потім гранулюють і дають худобі разом із силосом. У Канаді для підготовки до згодовування гній попередньо змішують з соломою чи сіном, а потім засівають спорами грибів. У результаті одержують високобілковий корм, що придатний для споживання не лише жуйними, але й моногастричними тваринами. 146 Щоб зменшити виділення азоту і фосфору, застосовують ферменти, що підвищують перетравлюваність і засвоєння речовин. У Європі з метою скорочення виділення аміаку, азоту і фосфору та покращання перетравлюваності кормів використовують кристалічні амінокислоти.

Джерело Міністерство аграрної політики України

Більше – на International Forum AgroGreenDeal-2021