Які обов’язки керівництва підприємства при розробці системи екологічної політики?

В екологічній політиці, окрім вказівки про підтримку вищим керівництвом цього документу, слід внести обов’язкові положення щодо діяльності підприємства у напрямку постійного покращення, запобігання забрудненню, відповідності чинному законодавству та іншим вимогам. 

Політика повинна бути чітко сформульована, однозначна, стисла, написана зрозумілою і доступною для широкого кола осіб мовою, знаходитися у вільному доступі для громадськості. 

Систему розробляють на довготерміновий період, яка має бути реалістичною і практично реалізованою. Визначати межі екологічних цілей та завдань підприємства. Слід відзначити, що зобов'язання, які містяться у екологічній політиці, мають бути обов’язково виконуваними, реалістичними, досяжними, а також сприяти розвитку системи управління навколишнім середовищем. Також враховувати виявлені у процесі попереднього аналізу екологічні аспекти і впливи (прямі і непрямі), що стосуються напрямів діяльності підприємства та використання ресурсів. 

Керівництво підприємства, розробляючи систему екологічної політики, повинні взяти на себе зобов’язання запровадити різноманітні компоненти та принципи системи екологічного менеджменту, серед яких найважливішими є: 

• Посилення почуття відповідальності за навколишнє середовище серед працівників підприємства на всіх рівнях. 
• Попереднє оцінювання впливу на навколишнє середовище всіх нових видів діяльності, продуктів і процесів. 
• Оцінювання і перевірка впливів (особливо суттєвих) поточної діяльності підприємства на навколишнє середовище. 
• Запровадження заходів щодо запобігання або ліквідації забруднення, а де це неможливо, скорочення викидів забруднювальних речовин і обсягу відходів до мінімуму та економія ресурсів повинні здійснюватися з урахуванням можливості застосування чистіших технологій. 
• Вживання заходів щодо запобігання аварійним викидам забруднювальних речовин чи емісії енергії. 
• Встановлення і застосування процедур моніторингу для перевірки рівня дотримання екологічної політики. 
• Встановлення й оновлення процедур та дій, які слід здійснювати у разі виявлення фактів недотримання екологічної політики, екологічних цілей чи невиконання завдань. 
• Неухильне дотримання законодавчих вимог з метою мінімізації впливів будь-яких аварійних викидів у навколишнє середовище. 
• Надання громадськості інформації про свою діяльність, яка необхідна для розуміння впливів на навколишнє середовище і забезпечення відкритого діалогу. 
• Надання відповідних рекомендацій підрядникам щодо ідентифікації відповідних екологічних аспектів використання та утилізації продукції, що утворюються на території підприємства. 

Окрім перелічених вище вимог, у політиці повинні також розглядатися такі питання, як: 

• Оцінка, контроль і зниження рівня впливу діяльності на різні складники навколишнього середовища. 
• Енергетичний менеджмент, збереження енергетичних ресурсів. 
• Менеджмент сировини, збереження і транспортування сировини; менеджмент водних ресурсів та їх збереження. 
• Утворення відходів, транспортування, утилізація, повторне використання та розміщення. 
• Оцінка, контроль і зниження рівня шуму в межах та поза межами підприємства. 
• Вибір нових виробничих процесів і зміна існуючих. 
• Планування продукції (дизайн, упакування, транспортування, використання та утилізація). 
• Екологічна та практична діяльність підрядників, субпідрядників і постачальників. 
• Запобігання і обмеження кількості екологічних катастроф. 
• Порядок дій у випадках екологічних аварій. 
• Забезпечення інформацією та підготовка кадрів з питань охорони навколишнього середовища. 
• Надання інформації з екологічних питань зацікавленим особам.

Після розроблення проєкту екологічної політики варто перевірити текст документа на відповідність вимогам EMAS та/чи ISO 14001, а лише потім надати його зацікавленим сторонам як всередині організації (керівникам структурних підрозділів), так і зовнішнім стейкхолдерам (ділові кола, громадські організації, екологічні експерти тощо) для проведення консультацій.

Проєкт екологічної політики можна розмістити на офіційному сайті підприємства, зробити розсилку електронною поштою, провести зустрічі із зацікавленими сторонами, опублікувати оголошення на дошці оголошень чи у корпоративній пресі і т. ін.

Консультації із зовнішніми стейкхолдерами дають підприємству можливість продемонструвати готовність до діалогу з громадськістю та визначити найбільш ефективні шляхи проведення консультацій. Серед методів проведення консультацій всередині підприємства можна виділити такі: спеціальні наради; використання системи корпоративного опитування; розповсюдження внутрішнього інформаційного бюлетеня або пам'ятки; взаємодія з профспілками. 

УВАГА! Стаття публікується частково! 

Повна версія – в публікації «Як розробити ЕКОполітику з нуля?» від Ірини Швець, керівника екологічного відділу Покровської міської ради, провідного аудитора системи екологічного менеджменту в журналі «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №3, 2021