Зворотна сторона Паризької угоди: з якими складнощами стикаються оператори установок МЗВ?

2021 рік став першим роком моніторингу викидів парникових газів в рамках впровадження Директиви 2003/87/ЄС – Про системи торгівлі квотам на викиди парникових газів та реалізації Закону «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» (МЗВ) від 12.12.2019 року.

Це необхідний крок при спільних зусиллях різних країн у боротьбі зі зміною клімату у рамках Паризької угоди, а також важливий елемент подальшого руху у напрямку Європейського зеленого курсу та продовження співпраці із ЄС. Очікується, що завдяки цій системі Україна зможе скоротити викиди парникових газів та встановить нові стандарти життя. Наступним кроком після створення системи МЗВ, повинно бути створення системи торгівлі викидами.

В результаті першого півріччя моніторингу оператори установок зіштовхнулися із низкою складнощів. До прикладу, траплялися випадки із важкістю визначення устаткування. Це відбувалося, коли певне устаткування з переліку входить до складу іншого устаткування. Зокрема, у печі є окремі частини, які також зазначені у переліку «спалювання палива», теж забезпечують тепловою енергією певні виробничі процеси.

Тоді під визначення «устаткування, яке підлягає моніторингу викидів» підпадає більш загальна одиниця (у цьому випадку – піч). Саме цю одиницю необхідно застосовувати оператору, визначаючи загальну потужність та застосуванні «правила мінімальної потужності».

Також трапляються складнощі із визначенням значень за замовчуванням для попередніх коефіцієнтів викидів, так як в ПМЗ не міститься цієї інформації, але у пункті 42 ПМЗ для змішаного палива чи матеріалу передбачено використання попереднього коефіцієнту викидів.

В такому випадку оператори можуть використати значення коефіцієнтів, які наведені у Керівних принципах національних інвентаризацій парникових газів Міжурядової групи експертів із зміни клімату (МГЕЗК, 2006). Однак операторам варто врахувати, що у цьому документі можуть бути досить широкі діапазони значень для цих показників, зокрема для біомаси.

Тому може виникнути ситуація, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України може висунути вимогу до оператора надати підтвердження придатності значень за замовчуванням за допомогою порівняння з результатами лабораторних аналізів, враховуючи загальний обсяг викидів ПГ, пов’язаний з відповідним матеріальним потоком (аби уникнути необґрунтованих витрат).

Ще однією проблемою стає забезпечення найвищого можливого рівня точності. Закон визначає, що рівні точності вимог до матеріальних потоків визначаються на основі категорії установки та категорії матеріальних потоків. Проте є ситуації, коли оператор не може забезпечити найвищий рівень, якщо це, до прикладу, не обґрунтовані витрати, тоді можливо для категорії В застосовувати на 1 рівень нижче, а для категорій Б та А можна застосовувати на 2 рівня нижче.

ПАЕУ та НЦСР підготували багато актуальних питань задля пошуку спільного рішення.

Запрошуємо на VII Всеукраїнський ЕКОБІЗНЕС-ФОРУМ «Зелена економіка: як досягти балансу» 29-31 липня у місті Одеса

Долучайтеся до розбору практичного кейсу під час Онлайн-курсу «Впровадження системи МЗВ парникових газів на підприємствах України», 20-23 липня 2021.