«Друге життя» відходів: потенціал, який щодня втрачає Україна

Людмила Циганок, президент Професійної асоціації екологів України

Доки у сміттєвій блокаді вся Україна, бо ми досі не навчилися вирішувати проблеми зі сміттям у цивілізований спосіб, доки гучно лунають обіцянки слідувати принципам циркулярної економіки, а рамковий закон «Про управління відходами» досі не прийнятий, ринок потребує дієвих державних механізмів для стимулювання повторного використання відходів. Це світова цивілізована практика!

Сучасна Україна 95 % твердих побутових відходів доставляє на захоронення на полігонах далеких від сучасних природоохоронних вимог.

При цьому вітчизняні переробники змушені імпортувати в Україну до 50 % сировини, в тому числі з РФ!

Критичним є питання використання відходів з політичних мотивів та тіньового збагачення осіб, що контролюють чинні легальні та напівлегальні полігони.

Відходи — ресурс

Розвиток галузі переробки відходів, за оцінкою ЄБРР, надасть Україні додаткових 400 тис. робочих місць та 4-5 млрд грн ВВП щороку. Повторне використання, переробка відходів здатні суттєво знизити використання природних ресурсів України та імпорту сировини ззовні. Причому це стосується не лише ТПВ, а й величезного (на порядок більшого) обсягу промислових відходів, особливо це стосується відходів видобувної галузі.

Левова частина таких відходів може стати у пригоді у «Великому будівництві», замінивши той же пісок та щебінь. Переробка шин може замінити до 15% бітуму, який Україна імпортує з Білорусі та РФ. Прикро, що питання врегулювання таких масштабних та значущих об’ємів ресурсів досі лишилося поза увагою держави.

Кожне підприємство, як господарюючий суб’єкт, зацікавлений в раціональному використанні природних ресурсів (використання видобувних відходів, як вторсировини, а не тільки природних ресурсів — піска, глини — для будівництва доріг, дамб), зменшенні обсягів утворення відходів, в межах наданих у користування родовищ забезпечує використання видобувних відходів як вторинної сировини.

При цьому сьогодні підприємство не  просить спеціальних норм чи нормативних актів для раціонального поводження з природними ресурсами, а просто проявляє волю і реалізує її.

Зрозуміло, що обсяги відходів, які утворюються видобувним підприємством, не можуть бути використані в межах одного родовища, але можуть бути використані в межах держави для будівництва транспортних шляхів, створення будматеріалів, тощо.

В сфері поводження ТПВ ситуація аналогічна! Чому велику частину побутових відходів комунальні служби продовжують вивозити на численні полігони?

Потрапляючи невідсортованим на такі полігони, більша частина сміття переробці вже не підлягає, а отже рано чи пізно ми цими побутовими відходами або засиплемося, або задихнемося від їхнього спалювання.

Чому замість того, щоб уникнути екологічного лиха вже вчора, ми й сьогодні продовжуємо втрачати колосальні економічні можливості?

Який ресурс ми втрачаємо, викидаючи на полігон?

• Папір

Сучасні технології дозволяють перетворювати макулатуру не тільки на туалетний папір, але й на тканину, газетний папір, звичайний, а також технічний і покрівельний картон (руберойд)

• Пластик

Продукти переробки дуже затребувані за кордоном, в Україні за відсутності сортування – це практично втрачені можливості. Для виробництва вторинної гранули використовуються промислові й полігонні відходи: полімерна тара, труби, іграшки, посуд, обмотка кабелів, корпуси побутової техніки, промислові відходи плівки та інших виробів.

З гранули роблять сантехнічні труби, вироби з пластмаси.

Це цікаво! Унікальна  технологія виготовлення тротуарної плитки з подрібнених поліетиленових пакетів та суміші піску використовується вже сьогодні Іллінецькою ОТГ на Вінничині. Біля 1000 метрів сучасного тротуару громада отримала, позбавившись екологічної проблеми.

• Старі шини

Крихту з шин можна використовувати для виготовлення килимків для підлоги і підошов для взуття, покриття для тенісних кортів.

А ще додавання цього компоненту робить асфальт більш стійким до перепадів температур і опадів, також поліпшується зчеплення з колесами авто

• Старий одяг

45% одягу (секонд-хенд) придатний для подальшого носіння чи  переробки на новий, а дрантя можна переробити на основу під лінолеум (до слова, так роблять на Одещині)

Окрім того, полігони – джерело енергії. На Хмельниччині, в Маріуполі, на Харківщині реалізуються успішно проекти зі збору біогазу. За даними попередніх розрахунків, біогазу на всіх українських смітниках і фермах вистачить, щоб покрити 10% річної потреби країни в газі.

Органічні відходи – чудове  добриво. Також органічні відходи можуть бути пеллетами (із соломи, лузги, рисової лушпайки, торфу)

Що треба від держави?

• Потрібні державні механізми для повторного використання відходів (наприклад заборона видобутку окремих природних ресурсів при можливості їх заміни вторинною сировиною);
• Високий екологічний податок за видобуток природних ресурсів (напр. піску) замість вторсировини;
• розвиток технологій утилізації відходів та їх ринок;
• державне сприяння вивченню і належному фінансуванню досліджень і  робіт щодо вироблення методів і способів використання відходів у інших галузях виробництва;
• надання економічних преференцій інвесторам, які готові інвестувати у сферу переробки відходів та підприємствам, що використовують відходи як вторинну сировину.

Що треба від кожного українця?

Потрібно зрозуміти, що бути добрим господарем в своєму домі – наш обов’язок! На рівні кожної громади має бути створено потужний запит на дім без відходів.

250-300 кг – сміття на кожного українця в рік. Мало чи багато? Це дуже багато, якщо пам’ятати про те, що ми нічого досі не робимо для того, щоб цивілізовано вирішити питання з утилізацією сміття.

Запрошуємо Експрес-курс підвищення кваліфікації менеджерів природоохоронної діяльності «УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ»

20 ВЕРСЕНЯ 2021 ОНЛАЙН