Який клас небезпеки має тара з-під ЗЗР?
Відповідно до вимог ЗУ «Про відходи»: визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпеки відходів для навколишнього природного середовища та здоров’я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища повністю покладено на суб’єктів господарської діяльності.
Єдиним документом, за яким можливо було визначити клас небезпеки відходу, був ДСанПіН 2.2.7.029-99 «Гігієнічні вимоги поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення» (розділ 5), проте дія зазначеного документа зупинена (згідно з рішенням Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 15 липня 2014 року № 33). Чинний ДК 005-96 «Класифікатор відходів» встановлює лише кодифікацію відходу.
Тому єдиним на сьогодні офіційним висновком щодо визначення класу небезпеки відходів є санітарно-хімічні та токсиколого-гігієнічні дослідження компетентної лабораторії.
Зазвичай таку тару з-під засобів для захисту рослин відносять до 3 класу небезпеки, бо ж вона має не меншу загрозу, ніж самі отрутохімікати.
Наводимо приклад розрахунку класу небезпеки для такого відходу:
Тара полімерна забруднена
Інгредієнт |
Формула |
Масова частка, % |
Вміст інгредієнта Cв, т/т |
Залишки хімікатів |
— |
3,0 |
0,03 |
Поліетилен |
(CH2CH2)n |
57,0 |
0,57 |
Поліпропілен |
[-CH2=CH(CH3)-]n) |
40,0 |
0,40 |
де Ki — індекс токсичності кожного хімічного інгредієнта, що входить до складу відходу;
lg(LD50) — логарифм середньої смертельної дози хімічного інгредієнта при введенні в шлунок;
S — коефіцієнт, який відображає розчинність хімічного інгредієнта у воді;
F — коефіцієнт леткості хімічного інгредієнта;
Cв — кількість даного інгредієнта в загальній масі відходу, т/т;
i — порядковий номер конкретного інгредієнта.
Інгредієнт |
Формула |
Масова частка, % |
Вміст інгредієнту Cв, т/т |
F |
S |
Клас небезпеки інгредієнта у повітрі робочої зони |
Еквівалент LD50 |
Ki |
Залишки хімікатів |
— |
3,0 |
0,03 |
0 |
0 |
І |
15 |
39,2 |
Поліетилен |
(CH2CH2)n |
57,0 |
0,57 |
0 |
0 |
IV |
›5000 |
6,6 |
Поліпропілен |
[-CH2=CH(CH3)-]n) |
40,0 |
0,40 |
0 |
0 |
IV |
›5000 |
9,5 |
Сумарний індекс небезпеки (Ксігма): n <= 3
Ксігма=4,0 |
Клас небезпеки |
Ступінь токсичності |
|
ІІІ |
Помірно небезпечні |
Проте, для того, щоб мати офіційне підтвердження класу небезпеки відходу, підприємству необхідно отримати висновок щодо класу небезпеки відходів від лабораторії, яка має технічну компетентність на право виконання таких досліджень.
Публікація є частиною журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №12, 2021
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»