Управління відходами: перші кроки до цивілізованого поводження з відходами

Прийняття законопроєкту «Про управління відходами» довгоочікуване, необхідне рішення, спрямоване на вирішення масштабної та довготривалої проблеми поводження з відходами, шляхом:

• забезпечення законодавчого та нормативно-правового регулювання відносин у сфері управління відходами з урахуванням вимог відповідних європейських директив;
• покращення стану навколишнього природного середовища та вирішення екологічних проблеми у сфері управління відходами та досягнення цілей сталого розвитку;
• створення відповідної інфраструктури об’єктів управління відходами;
• залучення інвестиції для регіонального та місцевого розвитку.

ПАЕУ підтримує ці історичні зміни, але зауважує, що розв’язання ряду загальнонаціональних проблем, пов’язаних з безконтрольним накопиченням та захороненням відходів, масовим утворенням стихійних сміттєзвалищ, тотальним порушенням вимог екологічної безпеки у сфері управління відходами та відсутністю надходжень інвестицій у сферу управління відходами можливе лише шляхом реального впровадження положень Закону у всі сфери розвитку країни.

Ключові аспекти та новели управління відходами Закону України «Про управління відходами»

• Визначено сферу дії Закону

Вимоги Закону України «Про управління відходами» (надалі – Закон) Управління відходами поширюється на всі відходи, що утворюються в Україні, а також з управлінням відходами, що перевозяться через територію України, вивозяться за її межі та ввозяться в Україну з метою відновлення, у тому числі рециклінгу, крім певної категорії відходів, речовин, продуктів.

• Закладено прогресивні принципи державної політики у сфері поводження з відходами

Окремої уваги заслуговує принцип запобігання утворенню відходів, реалізація якого здійснюється низкою заходів.

Водночас, ПАЕУ звертає увагу, що механізми заохочення та підтримки сталого виробництва та споживання продуктів, виробництва довготривалої продукції відсутні, що створює ризик перетворити норму на декларацію. В зв’язку з чим необхідно визначити конкретні (фіскальні, регуляторні, соціальні, адміністративні, тощо) заходи заохочення проектування, виробництва та використання ресурсоефективних та більш довговічних продуктів.