Бізнес, який дотримується правил екологічності та соціальності, заробляє більше

5-10 років тому відповідальність бізнесу була «родзинкою», або «приємним бонусом», а тема sustainable була відомою лише вузькому колу експертів. Тепер це необхідна умова, якщо компанія хоче виживати, конкурувати з іншими ще й отримувати прибуток. Виробництво продукції, кількість застосування пластику, екологічний слід, умови праці робітників — стали надбанням громадськості. А громадськість і влада висувають дедалі 

Тривалий час екологічні ініціативи компаній були переважно інфоприводом для маркетингової комунікації – організувати тімбілдінг з висаджуванням дерев, замінити одноразові паперові стаканчики в офісі скляними чашками, менше використовувати принтер. 

Ще до того, як це стало covid-мейнстрімом, компанії популяризували онлайн-зустрічі замість численних авіаперельотів, що залишають вуглецевий слід. Це допомагало диференціюватися і втілювати декларовані цінності.

Світові екологічні проблеми поглиблюються останнє десятиліття, тому таких ініціатив недостатньо. У багатьох країнах стало більш жорстким державне регулювання. А також посилився тиск на компанії з боку споживачів і партнерів, які стають вимогливішими до екологічної складової бізнесу.

Покупці й інвестори хочуть від компаній реальної екологічності. Їх більше не обдуриш «грінвошінгом», стверджує Forbes.

У відповідь на запити ринку компанії впроваджують екологічні практики. Наприклад:

• нафтогазовий гігант ВР оголосив про п'ятирічну програму кліматичних інвестицій на суму $400 млн для розробки технологій зі скорочення викидів;
• продавець товарів для дому IKEA інвестує 200 млн євро, щоб нейтралізувати негативний вплив на зміни клімату в масштабі всього ланцюжка створення вартості;
• фармацевтична компанія Pfizer працює над скороченням викидів парникових газів і планує до 2050 року знизити їх на 60–80%;
• IТ-компанія Microsoft прагне вивести показники викидів вуглекислого газу на рівень 1975 року та створити фонд на $1 млрд для фінансування кліматичних інновацій.

Багато компаній фокусують свої екологічні зобов'язання на боротьбі з відходами пластиків. Про такі зобов'язання оголосили, наприклад:

• компанії з виробництва товарів в упаковці: L'Oréal, Unilever, Danone, Jacobs, Nestle, J&J;
• продуктові ритейлери: Walmart, Lidl, Marks & Spencer, Carrefour;
• виробники упаковки: Tetra Pak, Mondi.

Що відрізняє ці дії від згаданого вище грінвошінга?

Як компаніям ставити подібні цілі й вимірювати результативність, покращуючи при цьому фінансові показники?

Одним з інструментів для вирішення цих завдань є оцінка життєвого циклу продукту чи послуги (Life Cycle Assessment, LCA). Це аналіз впливу продукту на навколишнє середовище в розрізі різних критеріїв. 

Він охоплює період, який називають cradle-to-grave – від видобутку сировини, виробництва, упаковки й дистрибуції до закінчення терміну використання. LCA проводять відповідно дo стандартів ISO 14040 та 14044. Цей підхід дає змогу розрахувати екологічний слід продукту (Product Environmental Footprint, PEF) у рамках концепції, яку підтримує Європейська комісія для розвитку єдиного ринку екологічно чистих продуктів.

Показник PEF використовують для порівняння продуктів між собою. Наприклад, уже зараз його широко застосовують у будівельній галузі в ЄС. Очікується, що найближчими роками подібне стандартне маркування використовуватимуть і в інших секторах, перш за все у виробництві одягу/текстилю та упаковки.

Деякі компанії пішли на випередження й вже впровадили практику оцінки екологічного та соціального сліду продукції. Так, L'Oréal систематизувала таку оцінку для всіх нових продуктів із 2017 року і в 2020-му почала розкривати цю інформацію для всіх продуктів бренду Garnier на своєму веб-сайті. Це дає можливість покупцям оцінити вплив на довкілля придбаних товарів, а компанії покращувати екологічний і соціальний профіль продукції.

Як трансформується економіка у 2021 році – на Національному марафоні «ЕКОТРАНСФОРМАЦІЯ-2021: концентрат зеленої практики», що вже вчетверте поспіль відбудеться 17 грудня у Києві.

Всіх учасників чекає концентрований день рішень та кейсів екомодернізації!  Учасники четвертого щорічного форуму поділяться досвідом впровадження безвідходного виробництва, рішеннями проблем очистки повітря та утилізації небезпечних відходів, розкажуть, як займаються екологічним просвітництвом і поширюють принципи раціонального природокористування та енергозбереження. Про сам проект Про попередніх учасників