Реалізація Директиви 2006/21/ЄC має наблизити Україну до європейських норм та стандартів у сфері поводження з відходами видобувної промисловості

З кожним роком в Україні стає все більш актуальною проблема з накопиченням та утилізацією відходів видобувної промисловості. Найпоширенішим способом поводження з такими відходами в Україні є розміщення їх у відвали, шламосховища, хвостосховища, полігони та інші накопичувачі. Такий спосіб зберігання займає землі, в тому числі й родючі, та досить часто є джерелом забруднення повітря, ґрунтів, підземних вод.

Великі обсяги утворення відходів видобувної промисловості зумовлені тим, що часто кількість корисних копалин становить лише невелику частку загальної маси видобутого матеріалу. Обсяги їх утворення в Україні є найвищими серед європейських держав. Такі накопичення залишились ще з часів СРСР та з кожним роком зростають, в тому числі й через те, що держава ніколи не опікувалась питанням комплексного поводження з відходами видобувної галузі, не стимулювала суб’єктів поводження з ними до пошуку альтернативних шляхів поводження з ними - утилізації, використання замість первинних ресурсів тощо.

Слід також враховувати, що деякі видобувні підприємства мають досить тривалий цикл відпрацювання певного ресурсу для видобутку, через що виникає необхідність такого ж тривалого зберігання відходів (які не шкодять людині та екології), для майбутнього засипання відпрацьованих порожнин. Таке накопичення та зберігання є невід’ємною частиною виробничого процесу.

Отже, при регулюванні управління відходами видобувної галузі потрібно виходити з принципів концепції сталого розвитку, тобто необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних економічних потреб країни та її громадян і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.

Директива 2006/21/ЄC передбачає заходи, процедури та гарантії для попередження та зменшення, наскільки це можливо, будь-якого негативного впливу на навколишнє середовище, зокрема воду, повітря, ґрунти, фауну, флору та ландшафт, а також будь-яку загрозу, що може виникнути в зв’язку з цим, для здоров’я населення, в результаті управління відходами від видобувних галузей промисловості.

Реалізація Директиви 2006/21/ЄC має наблизити Україну до європейських норм та стандартів у сфері поводження з відходами видобувної промисловості, та забезпечується шляхом змін на законодавчому рівні, а також новою системою управління відходами видобувної промисловості.

Професійна асоціація екологів України (ПАЕУ) сьогодні працює над ПЗУ «Про відходи видобувних галузей», метою якого є забезпечення єдиного, сучасного та співставного з європейськими принципами нормативно–правового регулювання в сфері управління відходами, і через його реалізацію - поступове зменшення негативного впливу на навколишнє природнє середовище.

Проект має на меті врегулювати ризики, що пов’язані з відходами видобувної промисловості.

  По-перше, це врегулювання питання особливого поводження з відходами видобувної промисловості що містять небезпечні хімічні речовини.

  По-друге, це врегулювання ризиків, що пов’язані зі стійкістю та безпечністю споруд для накопичення відходів видобувної промисловості.

Одним з важливих завдань проекту також є встановлення відповідальності операторів відходів видобувної промисловості, та встановлення гарантій відшкодування останніми шкоди, що може бути завдана навколишньому середовищу, зокрема завдяки інституту фінансової гарантії.

Імплементація до національного законодавства положень норм актів Європейського Союзу сприятиме вирішенню питання щодо модернізованого підходу до накопичення та утилізації відходів видобувної галузі.

  ПАЕУ надає експертну підтримку в реформуванні системи поводження з відходами видобувної промисловості і вважає, вже в найближчому майбутньому слід прийняти окремий єдиний законодавчий акт, який міститиме в собі адаптовані до українських реалій та українського законодавства положення Директиви 2006/21/EC.

Прес-служба ПАЕУ