Новини

Повернутися до переліку новин

4 квітня - Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги у розмінуванні

Пропонуємо зануритись в інституційне поєднання протимінної проблематики з екологічним у контексті майбутнього післявоєнного відновлення

Варварське вторгнення 24 лютого 2022 року ознаменувало кульмінацію восьмирічної агресії Російської Федерації проти України та необхідність переоцінки усталеної протягом останніх кількох десятиліть парадигми сприйняття питань війну і миру – найважливіших з тих, з якими має справу людство. Підрив віри і довіри до світового порядку, що сформувався після Другої світової війни та отримав дотеперішніх рис після завершення (або інсценування завершення, як тепер здається) Холодної війни, набуває незворотного характеру. Такий процес вимагає реформи підходів до підтримання міжнародного миру та безпеки, адже на сьогодні перспективи повноцінного збереження попереднього формату, побудованого навколо ООН і похідних інституцій, виглядають радше ілюзорними. 

Реформа інституційних підходів до підтримання міжнародного миру та безпеки, у свою чергу, також потребуватиме свіжих поглядів на післявоєнне відновлення та відбудову – те, з чим Україна мала справу протягом останніх років переважно у локалізованому вимірі, і наразі те, що набуває кардинально інших, загальнонаціональних масштабів. Мета та цілі наскільки амбітні, настільки стратегічні, і настільки ж екзистенціальні – майже двох десятиліть, наприклад, що знадобились на відбудування Хорватії до її вступу до Європейського Союзу, в України вже немає, а бойові дії, від яких необхідно відновлюватись, утім відчутно масштабніші. 

4 квітня світова спільнота відзначає Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги у розмінуванні. 

Протимінна діяльність – а таку назву носить ціла галузь, що включає у себе навчання ризикам та інформування про правила поведінки в районах минулих бойових дій, маркування небезпечних ділянок і складання їх карт, обстеження та очищення місцевостей від боєприпасів, мін або саморобних пристроїв, допомогу постраждалим від підривів – активно розвивалась в Україні останніми роками. Утім наразі, як і багато інших сфер, протимінна діяльність буде адаптуватись до реалій «post-2/24», керуючись її значенням для безпечності повернення евакуйованих і біженців до їх громад, убезпечення та відновлення економічної діяльності на сільськогосподарських землях і промислових об’єктах, що зазнали мінування чи обстрілів. Починаючи з 2015 року Україна постійно фігурувала серед найбільш забруднених вибухонебезпечними залишками війни країн світу. Вірогідно, що тепер країна обійме сумну першість.

Протягом останніх років Україною було прийнято національний закон про протимінну діяльність, галузеві стандарти, започатковано національний орган з протимінної діяльності. 

Докладніше – в статті Антона Шевченка «Вибухонебезпечні залишки війни в Україні: перший погляд у перспективі «post-2/24»

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!