45% українців готові додатково платити за утилізацію сміття – опитування

З’ясувалося, що більшість українців (88%) вважають проблему поводження з відходами важливою, причому майже половина опитаних (49%) оцінили цю проблему як надзвичайно важливу. Однак майже половина респондентів (49%) не знають, що відбувається зі сміттям після того, як воно потрапляє до смітника.

Небезпечними відходами люди найчастіше називають відходи хімічної промисловості (87%), відходи електричного та електронного обладнання, батарейки (67%), а про відходи медичних закладів та непридатні хімічні засоби захисту рослин сільськогосподарського призначення, згадували близько 60% опитаних. 79% опитаних знають про шкоду батарейок та люмінесцентних ламп, однак лише 1/5 з них відносять їх до спеціальних пунктів збору, тоді як більшість (61%) просто викидають їх разом зі звичайним сміттям. Частка останніх є більшою серед селян (74%), але й серед городян таких 54%, тоді як відносять до спеціальних пунктів збору 30% городян.

Оцінюючи варіанти поводження з відходами, які б могли замінити їхнє захоронення на сміттєзвалищах, переважна більшість опитаних відмітили переробку відходів (80%), тоді як за повторне використання (пляшок, речей) висловилися 54%, а за компостування – 41%. За спалювання ж висловилися лише 12%.

Не сортують сміття 69% опитаних, а займаються сортуванням лише 29%. При чому, 86% з тих, хто не проводить сортування, готові це робити, якщо їм забезпечать необхідні умови. Зокрема 66% опитаних вказали, що вони не сортують відходи, бо не мають спеціальних контейнерів. 

2/3 респондентів відзначили, що знають, які відходи можуть використовуватися як вторсировина (не знають про це 28%); водночас також 2/3 з опитаних ніколи не здавали потенційну вторсировину. 58% опитаних відмітили, що не мають інформації про розташування таких пунктів прийому. Спалюють сміття 34% людей, більшість становить сільське населення – 71%. Компостують відходи 68% опитаних селян та 22% містян. Поліетиленовими пакетами користується більшість опитаних (76%), паперовими – 17%, а пакетами з тканини – взагалі 4%. При цьому, 78% опитаних вказали, що знають про забруднення поліетиленовими пакетами навколишнього середовища. Висловили готовність відмовитися від них 30%, та ще 53% – зменшити їх використання.

Зусилля місцевої влади щодо вирішення проблем зі сміттям та відходами люди оцінюють переважно негативно: 35% відмітили, що місцева влада нічого не робить. Абсолютна більшість респондентів (81%) оцінила інформаційно-просвітницьку роботу щодо правильного поводження з відходами на національному та місцевому рівнях як недостатню.

Щодо оплати за утилізацію відходів позиції, то близько третини респондентів вважають, що вона має входити до квартплати і рахуватися залежно від кількості осіб, які проживають в квартирі. Ще 9% підтримують варіант врахування цієї плати в квартплаті в залежності від житлової площі, трохи більше третини (37%) взагалі вважають, що громадяни нічого платити не повинні, а решта 21% не мають чіткої думки з цього приводу. Додатково платити за утилізацію сміття готові 45% опитаних, але погоджуються на невелике зростання суми. До таких змін не готові 50%. Серед тих, хто готовий до збільшення витрат заради впровадження сортування та переробки відходів, 56% вважають допустимим таке збільшення не більш, ніж на 10%, а ще 14% готові до підвищення не більш ніж на 20%. Натомість близько 1/5 опитаних не змогли визначитися в даному питанні. 

Джерело: редакцiя журналу «Екологія підприємства»