Актуальні питання податкового законодавства в аспекті екології!

Який порядок оподаткування операцій  з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок?

Відповідь:   Відповідно до абзацу першого пп. 197.1.21 п. 197.1 ст. 197 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об’єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень абзацу першого пп. 197.1.13 п.197.1 ст.197 р. V ПКУ).
     Зазначеним абзацом першим пп. 197.1.13 п. 197.1 ст. 197 р. V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках та прибудинкових територій, присадибних земельних ділянок відповідно до законодавства, а також постачання послуг, отримання яких згідно із законодавством є обов’язковою передумовою приватизації житла, прибудинкових територій багатоквартирних будинків, присадибних земельних ділянок.

Хто є податковим агентом, що утримує та сплачує до бюджету екологічний податок у разі передачі замовником давальницької сировини іншому СГ (виробнику) для виробництва палива ?

Відповідь: Відповідно до п. 240.2 ст. 240 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

     Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами (п. 241.1 ст. 241 ПКУ).

     Згідно із п. 241.2 ст.241 ПКУ до податкових агентів належать суб’єкти господарювання, які:
     здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника;

     здійснюють ввезення палива на митну територію України.

     Відповідно до пп. 242.1.4 п. 242.1 ст. 242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування податку є обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім:
     обсягів палива вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України засвідчених належно оформленою митною декларацією;

     мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії.
     Таким чином, у разі виробництва суб’єктом господарювання (виробником) із давальницької сировини замовника палива, яке передається виробником замовнику або за його дорученням іншій особі, податковим агентом є виробник палива із давальницької сировини, який утримує і сплачує до бюджету екологічний податок до бюджету.

Що відноситься до обладнання та приладів, що містять ртуть, з метою застосування ставок по екологічному  податку (термометри, тощо)?

 Відповідь:   Підпунктом 246.1.1. п.246.1. ст.246 розділу VIIІ „Екологічний податок” Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями передбачено ставку податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів, зокрема обладнання та приладів, що містять ртуть.
     Перелік відходів, що містять ртуть, визначено в класифікаторі відходів ДК 005-96 із змінами та доповненнями, затвердженому наказом Держстандарту України від 29 лютого 1996 року №89.

     Для отримання висновку щодо об’єкту оподаткування з метою сплати екологічного податку за обладнання та прилади, що містять ртуть, слід звернутись до органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Що є підтвердженням факту використання води СГ виключно для для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб?

Відповідь: Згідно із п.323.1 ст.323 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками збору є водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

     Пунктом 323.2 ст.323 ПКУ визначено, що не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

     Для цілей р. ХVІ ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
     Платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п.44.1 ст.44 ПКУ).

     Таким чином, суб’єкт господарювання (в тому числі платник єдиного податку), який має дозвіл на спеціальне використання води або договір на поставку води, не є платником збору за спеціальне використання води у разі використання ним води для задоволення виключно власних (співробітників) питних і санітарно-гігієнічних потреб (в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання води для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані). У разі використання суб’єктом господарювання води одночасно як для виробничих потреб, так і для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, він є платником збору за спеціальне використання води за весь обсяг фактично використаної води.

     Чинним Податковим кодексом України не передбачено механізму розподілу обліку обсягів фактично використаної у звітному періоді води на обсяги: використаної окремо для власних санітарно-гігієнічних та використаної для інших потреб юридичних осіб, у тому числі з причини відсутності нормативів споживання води юридичними особами виключно на власні питні і санітарно-гігієнічні потреби.

     За даними первинного обліку, а також видом господарської діяльності можливо визначити напрямок використання води (для виробничих або санітарно-гігієнічні потреби).

Чи необхідно водокористувачам  у разі зміні умов водокористування повідомляти про це контролюючі органи?

Відповідь:Згідно із п.326.12 ст.326 розділу ХVІ „Збір за спеціальне використання води” Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають контролюючим органам та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи.

Водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне водокористування та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, щороку до 20 січня подають контролюючим органам та органам водного господарства перелік водокористувачів - абонентів.
     У разі зміни умов водокористування, видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водокористування, укладення договорів на поставку води водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористування, договори на поставку води, зобов’язані протягом 10 днів повідомити про це контролюючі органи та органи водного господарства.

Хто є платниками за спеціальне використання лісових ресурсів?

Відповідь:  Відповідно до п.329.1. ст.329. р.XVII Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Що є об’єктом оподатквання збором за спеціальне використання лісових ресурсів?

Відповідь:Відповідно до п.330.1 ст.330 розділу ХVІІ „Збір за спеціальне використання лісових ресурсів” Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування збором є: деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування; деревина, заготовлена під час проведення заходів: а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки); б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо; другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства); побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства); використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві