Актуальні питання ОВД та СЕО

Сьогодні ECOBUSINESS GROUP зібрав найкращих професіоналів з питань оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки, щоб надати найактуальнішу інформацію учасникам курсу підвищення кваліфікації «ОВД та СЕО-2020: процедура, критерії оцінки, помилки, запитання-відповіді».

«З точки зору бізнесу, важлива перевага якості звітів ОВД над кількістю», — зауважив  Влад Антипов, голова комітету ПАЕУ з промислової екології. На питання щодо того, чи потрібно розробляти розділ ОВНС, якщо діяльність підлягає ОВД, експерт наголосив на тому, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України №560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» у статті 5 зазначено: «Для об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля, розробляється звіт з оцінки впливу на довкілля. За наявності звіту з оцінки впливу на довкілля матеріали (розділ) оцінки впливів на навколишнє середовище у складі проєктної документації не розробляються». Однак, на думку експерта для великих проєктів рекомендується розробляти матеріали ОВНС, тому що вони допомагають більш якісно виконати звіт з ОВД. Матеріали ОВНС більш орієнтовані на проектно-будівельні аспекти, а звіт з ОВД на екологічну оцінку, тому вони доповнюють один одного.

Віра Смоляр, директор Науково-дослідного центру екологічної безпеки та природокористування, наголосила, що потрібно працювати із замовником, часто він не розуміє деталей. Експерт акцентувала, що спочатку треба мати СЕО, а потім розробляти ОВД, тоді не порушується логіка та здоровий глузд. Експерт прокоментувала питання, чи потрібно СЕО під час спорудження та облаштування нафтогазових свердловин: «СЕО не потрібно, бо немає зміни цільового призначення земельної ділянки».

Протягом дня експерти курсу підвищення кваліфікації з питань проведення ОВД та СЕО надавали актуальну інформацію та відповідали на питання учасників.

Роман Третяк, керівник НДЦ екологічної безпеки та природокористування, навів приклади щодо прав і обмежень землекористувача для СЕО і ОВД. Він прокоментував питання від учасників, що під час спорудження та облаштування нафтогазових свердловин СЕО робити не потрібно, якщо немає зміни цільового призначення земельної ділянки.

Василина Нікульнікова, голова Міжрегіонального бюро екологічного захисту, рекомендувала використовувати достовірну інформацію при підготовці звітів з ОВД, наприклад Державного водного кадастру, що дозволить підвищити якість звітів, врахувати думку громадськості, дійти консенсусу, чим зменшити непередбачені витрати та ризики бізнесу.

Ростислав Банк, менеджер Департаменту регіонального розвитку АТ «Укргазвидобування» зауважив, що у зв’язку із введенням карантину громадські слухання не відбулися, не зважаючи на те, що всі сторони виконали зобов’язання процедури ОВД. Наразі технології комунікацій дозволяють проводити зустрічі у вигляді відео-конференцій, але це питання достатньо довго не врегульовано. Експерт зауважив, що часто під час громадських слухань питання громадськості не стосуються екології чи планової діяльності певного суб’єкта господарської діяльності. Наголосив, що мова звіту складна для деяких представників громадськості, особливо місцевого населення поважного віку, тому інформацію треба адаптувати для сприйняття таких верств населення. Бізнесу потрібно бути готовим до діалогу із громадськістю. Експерт поділився практичним кейсом АТ «Укргазвидобування».

З вимогами щодо післяпроєктного моніторингу та відповідальністю за порушення законодавства ОВД учасників ознайомила Людмила Хоміч, віцепрезидент ПАЕУ. Людмила звернула увагу на важливості післяпроєктного моніторингу як на ключовий елемент оцінки реалізованої діяльності. За умови уніфікованого підходу до програми дослідження, розміщення звітів післяпроєктного моніторингу в Єдиному реєстрі ОВД та інтеграції його даних з відкритими екологічними даними, післяпроєктний моніторинг може бути оперативною актуальною та доступною інформацією про екологічний стан довкілля, вплив діяльності підприємств, виявлення розбіжностей у планованому впливу та оцінкою ефективності запланованих заходів. В кінцевому випадку саме результати післяпроєктного моніторингу повинні бути обґрунтуванням прийняття наступних управлінських рішень.

Віцепрезидент ПАЕУ, Голова Комітету з охорони ландшафтного та біотичного різноманіття PAEU, Валентин Щербина ознайомив учасників курсу з організацією оцінки поточного стану довкілля перед планованою діяльністю, проєктним та післяпроєктним моніторингом ландшафтного та біологічного різноманіття, відходів. Пан Валентин порекомендував закладати постійно діючи пробні ділянки для ППМ: «Дослідження проводяться безкоштовно, а підприємство отримує інформацію, яке ландшафтне та біологічне різноманіття є на території планованої діяльності. Вказуйте координати, де знаходиться місце відбору проб». 

«Треба оперувати чіткими даними, що ми отримали на пробних ділянках», — наголосив пан Валентин.

Експерт порекомендував включити форми інвентаризації фауни, видового різноманіття фауни, абсолютного обліку ссавців, форми чисельності видів гніздової орнітофауни в лісовій (степовій) екосистемі, форму відносного обліку земноводних (плазунів) та інше у звіт ОВД, що полегшить, на думку експерта, процес проходження ППМ. Також експерт надав коментарі щодо оцінки ландшафтного різноманіття, а саме здійснити інвентаризацію оселищ Натура 2000 (Оселищна Директива 92/43/EEC Додаток I — типи оселищ) та мережі Емеральд (Смарагдової) можна за Методологією польового картування оселищ; належність лісів до пралісів, квазіпралісів і природних лісів оцінюється відповідно до Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів і т.д.

Пан Валентин також підняв проблемні питання методологічного забезпечення та організації оцінки поточного стану довкілля перед планованою діяльністю, проведення проєктного та післяпроєктного моніторингу та запропоновав рішення:

«Для вимірювання вібраційного забруднення довкілля використовуються практично ті самі прилади, що й для вимірювання шуму. Різниця полягає лише в давачі, а в деяких випадках у наявності інтегродиференційних кіл, які дозволяють визначити за ефективністю швидкості вібрації вібраційне прискорення або зсув» — зауважив експерт.

Експерт також прокоментував методи та показники вимірювання світлового та теплового забруднення.

Робота на курсі буде продовжена 25 липня разом з Мариною Шимкус, експертом з питань ОВД та СЕО, начальником відділу стратегічної екологічної оцінки Управління екологічної оцінки Мінприроди.