Впровадження найкращих доступних технологій та методів управління: перспективи для України та досвід Європи і світу

Про це говорили під час круглого столу, організованого Міндовкілля з міжнародними експертами, представниками громадськості та українського бізнесу. Йшлося про застосування європейських найкращих доступних технологій та методів управління у питаннях моніторингу викидів у повітря та воду від установок, що підпадають під дію Директиви IED; а також у сферах обробки поверхонь за допомогою органічних розчинників та в ковальській і ливарній промисловості. 

“Реформа зменшення та контролю промислового забруднення в Україні – це не лише крок до євроінтеграції. Ця реформа змінить підхід до застарілої довкіллєвої дозвільної системи, що має низку ризик-факторів, а також сприятиме захисту довкілля та покращенню життя українців”, – наголосила заступниця Міністра Вікторія Киреєва.  

За її словами, в умовах війни впровадження змін не втратило своєї актуальності. Як наголошує Міністр Руслан Стрілець, тепер Україні ще більш важливо прийняти базис, який дозволить економіці відбудуватися по-новому – не за радянськими, а за європейськими стандартами. Україні потрібно буде відбудувати промисловість східних та південних регіонів. І впровадження 75-ї Директиви ЄС в країні та найкращих доступних технологій на українських підприємствах – суттєва інвестиція у майбутнє.

У рамках зустрічі фахівці European IPPC Bureau поділилися досвідом впровадження НДТМ у Європейському Союзі. Наприклад, щодо обробки поверхонь органічними розчинниками. Відповідний оновлений BREF був опублікований у ЄС ще у грудні 2020 року.  В ньому розшили сферу регулювання, використавши мультисекторальний підхід. Адже обробка поверхонь стосується багатьох сфер – авіації, виробництва транспортних засобів, покриття металевих виробів, друкарської справи, деревообробної промисловості тощо. Відтак The STS BREF містить як загальні для всіх висновки, так і 53 BAT щодо окремих секторів. 

Про свій досвід впровадження НДТМ розповіли і чеські колеги. Питання регулювання обробки поверхонь є актуальними, наприклад, для сільськогосподарського сектора Чехії, великих автовиробництв, текстильної промисловості тощо. Після 2020 року, коли оновлений The STS BREF був опублікований, сім нових установок у Чехії отримали відповідні інтегровані дозволи.  Для Чехії, як і для України, важливим й досі залишається адаптація свого законодавства до законодавства ЄС щодо моніторингу викидів. Країна постійно працює над цим, відслідковуючи відповідні зміни та впроваджуючи їх на національному рівні. 

Говорили і про світовий досвід впровадження НДТМ або їх аналогів. Наприклад, як відзначила експертка OECD, європейські НДТМ  широко використовує Ізраїль. Деякі проекти, що грунтуються на європейському підході, запущені в Індії та Пакистані.

Загалом Індія має свої  мінімальні національні стандарти, схожі на європейські BREFи. Такі документи містять описи, як знижувати рівні промислового забруднення. Існують обов’язкові вимоги щодо технологій, які має застосовувати промисловістю.

У Китаї є також своє регулювання – так звані, керівні вказівки про доступні технології щодо запобігання забрудненню. Такі документи інтегровані в процес видачі дозволів.

США мають свою специфіку у кожному окремому штаті, а ще технологічні стандарти, національні стандарти якості повітря, а також понад 150 стандартів щодо викидів у повітря тощо.  

Тож весь цивілізований світ рухається шляхом зменшення промислового забруднення, й Україна також не може стояти на місці. 

Джерело: Міндовкілля