Антикризові комунікації: роль ефективної взаємодії еколога, бізнесу та громадськості

Час, в який ми живемо, називається «епоха digital» — завдяки загальному доступу до всесвітньої мережі кожен може не лише моментально отримувати, а й поширювати будь-яку інформацію. Для того щоб публічно висловити свою думку, сьогодні не обов’язково бути експертом. Таким чином інформаційне поле створюється безсистемно. Якщо не контролювати процес — рано чи пізно інвестор може отримати ризики для свого бізнесу. Як створити ефективну взаємодію еколога, бізнесу та громадськості? Які причини та шляхи вирішення кризової комунікації? Яка ціна за ігнорування проблеми? З’ясовуємо в матеріалі. 

Автори:
 
Катерина Іванус,
піар-експерт, радник з інформаційної політики голови Запорізької ОДА

 Ірина Пірогова,
заступниця директора департаменту захисту довкілля Запорізької ОДА

Задача комунікаційної стратегії — сформувати інформаційне поле і спрямувати потік інформації через потрібні канали комунікації. Інакше, комунікація стає незахищеною від зовнішніх атак людей, або організацій, які будують свою репутацію на негативних кейсах та рейдерстві. 

Інформаційна гігієна поки що не є одним з базових принципів громадськості — суспільство лише починає шлях до цього. Тому сьогодні ми часто бачимо, як неконтрольована інформація стає зброєю проти діяльності бізнесу, і несе реальну загрозу його функціонуванню. 

ЩО ТАКЕ ЯКІСНА КОМУНІКАЦІЯ? 

Комунікація — це не лише правильна подача інформації про діяльність вашого бізнесу. Якісна комунікація — процес двосторонній, обов’язковою умовою якого є зворотний зв’язок. Це завжди взаємодія — громади, компаній, органів влади. Як і будь-який процес у бізнесі, він потребує стратегічного плану. 

Комунікаційна стратегія необхідна всім стейкхолдерам процесу. Зокрема, громаді залучення до комунікаційної стратегії надає відчуття причетності до процесів, та власної відповідальності за них. Влада, інвестор, і громада мають розуміти, що комунікація є не менш важливою ніж господарсько-економічна діяльність. Вона є обов’язковим напрямком роботи і запорукою успішного ведення бізнесу. 

Це діалог, який будується на вивченні громадської думки та залученні громадськості до процесу. Важливо не лише говорити, а й чути іншу сторону. 

Варто розуміти, що комунікаційна стратегія — живий інструмент, який може доповнюватися, змінюватися, адаптуватися. 

ПРИЧИНИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ КРИЗОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ 

Через те, що компанії не приділяють достатньо уваги побудові позитивного інформаційного поля, ми часто бачимо приклади кризової комунікації, коли створювати комунікаційну стратегію доводиться через наявну проблему. Такі кризи несуть загрозу не лише інвестору, а й репутації громади. 

Громадянське суспільство України лише вчиться ефективному спілкуванню. Тривалий час в нашій країні діяла успадкована радянська концепція побудови комунікації, в якій не враховувалися інтереси громадян та громад. Зміна підходу на європейський, потребує перевороту світогляду, як з боку інвестора, так і з боку громади. 

Громади мають вчитися використовувати інструменти демократії, вміти висловити загальний запит та пропозиції. Існує чимало доступної інформації на цю тему — європейські організації діляться досвідом та допомагають українським громадам зрозуміти свою роль, і правильно вибудувати процеси, в тому числі комунікаційні. Один з посібників на цю тему — «Практика публічних комунікацій для об’єднаних громад» від Українського кризового медіацентру по програмі USAID DOBRЕ. 

Переглянути свій підхід до комунікації мають і органи влади. Адже сьогодні інформаційне супроводження державної екологічної політики не є системним та оперативним — на висвітлення поточних проблем та поінформованість населення помітно впливає громадський сектор. 

І саме в галузі екології — це особливо небезпечний фактор. Екологічна сфера є чутливою до швидкого поширення інформації у ЗМІ та окремими представниками громадськості. Непрофесійне висвітлення неперевіреної, спотвореної інформації може призвести до панічних та інших негативних настроїв в суспільстві, та проблем, які потребують негайного реагування.

Яка ж ціна за ігнорування проблеми? Які причини та можливі шляхи вирішення кризової комунікації? Про все це читайте в журналі №11, 2021 «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»