Банки продовольства: новий інструмент соціально-екологічної політики в Україні

Щороку в Україні утилізують близько 3 мільйонів тонн продуктів харчування, значна частина яких залишається придатною до споживання. Водночас мільйони громадян перебувають у стані продовольчої вразливості та потребують допомоги. Такий дисбаланс є не лише соціальною проблемою, а й суттєвим екологічним викликом, що безпосередньо впливає на стан довкілля, клімат та ефективність використання ресурсів.

У березні 2026 року зроблено важливий інституційний крок: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Українська федерація банків продовольства уклали меморандум про співпрацю. Йдеться про розвиток системи банків продовольства (food banking) в Україні, зокрема – формування законодавчої, організаційної та логістичної основи для системної передачі надлишкових продуктів від бізнесу населенню через механізми соціальної підтримки.

Загальні відомості

Банки продовольства – глобальна мережа логістичних хабів, які спеціалізуються на перерозподілі надлишків харчових продуктів від виробників і ритейлерів до людей, які цього потребують. Це комплексні організації, що поєднують розв’язання соціальних питань із досягненням екологічних цілей.

Перший банк продовольства було засновано у 1967 році в місті Фенікс, штат Аризона (США). Сьогодні такі банки успішно функціонують у США, Канаді, Аргентині, Мексиці, Індії та багатьох країнах Європи. Основна ідея полягає в скороченні обсягів харчових відходів одночасно з наданням допомоги людям, які не мають достатнього доступу до базових продуктів харчування.

Що таке банки продовольства та як вони функціонують — читайте у повній версії статті

Європейський досвід та українські перспективи

Україна рухається в напрямі впровадження підходів, подібних до європейських практик. Серед можливих інструментів:

• податкові пільги для бізнесу, що передає продукти;
• встановлення відповідальності за знищення придатної їжі;
• розроблення стандартів безпечного передавання харчових продуктів;
• формування цілей щодо скорочення харчових відходів.

У країнах Європейського Союзу вже діють подібні практики:

• заборона на знищення придатної до споживання їжі;
• обов’язок передавати її благодійним організаціям;
• національні стратегії щодо скорочення харчових відходів.

Такі механізми не лише змінюють поведінку бізнесу, а й формують нову модель циркулярної економіки.

Виклики впровадження в Україні

Попри значний потенціал, розвиток системи food banking стикається з низкою викликів:

• відсутність чіткої законодавчої бази;
• ризики відповідальності бізнесу за якість переданих продуктів;
• недостатній розвиток логістичної інфраструктури;
• потреба в стандартизації процесів;
• низький рівень обізнаності бізнесу та населення.

Створення системи банків продовольства в Україні є не лише гуманітарною ініціативою, а й стратегічним екологічним та економічним інструментом. Її впровадження дасть змогу:

• суттєво скоротити обсяги харчових відходів;
• зменшити викиди парникових газів;
• оптимізувати використання природних ресурсів;
• створити економічні стимули для бізнесу;
• підвищити рівень продовольчої безпеки;
• наблизити Україну до європейських стандартів циркулярної економіки.

У перспективі food banking може стати невіддільною частиною державної політики у сферах управління відходами, клімату та соціального захисту населення, поєднуючи екологічні й соціальні цілі в єдиній системі сталого розвитку.

Увага! Стаття опублікована частково!

Повна версія - в журналі «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №4, 2026