Протягом останніх п’яти років ми жили без гігієнічних показників якості атмосферного повітря, бо єдиний документ, яким вони були затверджені (ДСП-201-97), втратив чинність ще 31.07.2014.
Ми всі ці роки проектували нові підприємства, встановлювали та затверджували граничні викиди, Державна екологічна інспекція виходила на перевірки та яким-то дивним чином розраховувала збитки. І це за умови відсутності нормативів якості повітря! Все це нагадувало імітацію бурхливої діяльності.
І от, тоді ще Мінприроди, пафосно оголошує про прийняття Постанови КМУ від 14 серпня 2019 р. № 827 «Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря» з презентаціями та інфоргафікою.
Але крім Мінприроди у нас ще існує Міністерство охорони здоров’я, серед головних завдань якого є забезпечення формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. І з турботою про населення та його благополуччя дуже оперативно, протягом лише п’яти років, розробляє та затверджує наказом № 52 від 14.01.2020 Гігієнічні нормативи якості повітря. Із завмиранням у серці відкриваємо такий довгоочікуваний наказ із надією побачити в ньому європейські принципи визначення якості атмосферного повітря (не забуваємо, що на розробку наказу витратили п’ять років), побачити такі вже знайомі та розпіарені ТЧ 2,5 та ТЧ 10, про які так часто розповідають по телевізору, і … BAСK IN THE USSR!!!
Приплили. Всіх нас із цим поздоровляю.
Отже, і моніторинг, і благополуччя населення, і контроль за забрудненням атмосферного повітря, і євроінтеграція – все накрилося…
Джерело: Екологія промислового краю
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»