Безпека праці та здоров’я під час використання хімічних речовин на виробництві

Про безпеку праці при застосуванні пестицидів у сільському господарстві розповідає страховий експерт з охорони праці управління виконавчої дирекції Фонду у Львівській області Ярослав Стець:

«Відповідно до Указу Президента України від 18 серпня 2006 року №685 «Про День охорони праці» в Україні було підтримано ініціативу Міжнародної організації праці з відзначенням 28 квітня Всесвітнього дня охорони праці.

Основною метою цього заходу є привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб'єктів господарювання, громадських організацій до питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням.

У 2014 році Всесвітній день охорони праці за рекомендацією Міжнародної організації праці відзначатиметься під девізом: «Безпека праці та здоров'я під час використання хімічних речовин на виробництві».

Актуальність відповідної тематики обумовлена тим, що сьогодні хімічні речовини та їх сполуки є одними з основних, як у повсякденному житті людини, так і на виробництві.

Збільшення використання хімічних речовин породжує реальну загрозу, як для суспільства в цілому, так і для виробничого середовища, яке нерозривно пов'язане з навколишнім середовищем.

На часі початок польових робіт, тож розглянемо питання безпеки при застосуванні пестицидів у сільському господарстві.

Термін «пестицид» означає хімічну речовину (іноді змішану з іншими речовинами), яка використовується для знищення організмів, шкідливих для людини та її господарської діяльності. Термін має дуже широке значення, оскільки містить цілий ряд різноманітних понять, наприклад, інсектициди, фунгіциди, гербіциди, родентициди, бактерициди, мітициди (акарициди), нематоциди, моллюскициди, регулятори росту рослин, репеленти, що визначається видом організму або шкідника, для знищення якого призначена ця сполука або клас хімікатів.

Застосування деяких пестицидів викликає певне невдоволення з боку громадськості. Безсумнівною є побічна дія пестицидів на екологію в регіонах, де вони застосовуються, доцільно співставляти їхні небажані ефекти з очікуваною користю. Якщо принципи застосування пестицидів однакові для всіх сполук, то обмеження, з якими їх слід використовувати, залежать від токсичності певного препарату. Слід враховувати такі аспекти:

а) токсичність препарату. Гостра токсичність вимірюється параметром DL₅₀; це статистично визначена кількість міліграмів речовини на 1 кг живої маси, здатна вбити 50% представників популяції піддослідного виду організмів. Стандартною лабораторною твариною слугує щур, дози речовини вводять різними способами, зазвичай через рот (перорально) або шляхом нанесення на шкіру (дермально). Показники пероральної або дермальної токсичності враховують в залежності від того, при якому способі введення речовина виявилась найбільш токсичною. Інші ефекти, які проявляються в результаті короткотривалої дії (наприклад, нейротоксичність або мутагенність) або довготривалої дії (наприклад, канцерогенність), також беруться до уваги, однак пестициди з подібними властивостями, як правило, не допускаються до застосування.

Рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров'я класифікація пестицидів згідно з їх небезпекою поділяє технічні продукти залежно від впливу на здоров'я людини наступним чином: клас IА – надзвичайно небезпечні; клас IБ – дуже небезпечні; клас II – помірно небезпечні; клас III – малонебезпечні продукти, технічні речовини, які не є небезпечними при правильному застосуванні;

б) спосіб внесення. Отрути попадають в організм через рот (всмоктування), легені (вдихання), непошкоджену шкіру (проникнення через шкіру) або ранки на шкірі (інокуляція). Небезпека інгаляції (вдихання) визначається фізичною формою і розчинністю речовини. Ступінь проникнення через шкіру залежить від хімікату, але деякі речовини мають пряму дію на шкіру, викликаючи дерматити. Пестициди застосовують в різноманітних формах: у вигляді твердих речовин, розчинів або концентратів при обприскуванні, дустів (порошкоподібних або гранульованих), аерозолів або газів. Від способу внесення залежить можливість всмоктування пестицидів;

в) характер всмоктування. З практичної точки зору всмоктування речовини через шкіру має більше значення у виробничих умовах, ніж у випадку перорального попадання в організм;

г) форма препарату. Препарат може бути змішаний з твердими речовинами, з водою, емульгаторами, маслами, органічними розчинниками. Деякі з них також можуть бути токсичними і таким чином впливати на ступінь всмоктування пестициду;

д) склад препарату. Багато препаратів містять домішки інших хімікатів, які не є пестицидами, але підвищують їхню токсичність.

Заходи охорони праці та промислової санітарії.

Доступність. Токсичність багатьох пестицидів настільки велика, що їх неправильне, безладне застосування неспеціалістами може призвести до інтоксикації, і часто смертельної, багатьох людей. Тому доступ до всіх препаратів має бути обмежено, за винятком тих пестицидів, які не становлять великої небезпеки.

Транспортування. Пестициди любого ступеню токсичності слід перевозити в тарі, стійкій проти пошкодження. Транспортувати пестициди разом з продуктами не можна.

Наявність на тарі етикеток. Етикетка повинна містити інформацію: хімічна і торгівельна назва речовини, фірма-виготовлювач, упаковщик або постачальник, вказівки по застосуванню, заходи безпеки при внесенні, вид спецодягу, симптоми інтоксикації, вказівки щодо надання першої допомоги при підозрі на інтоксикацію.

Зберігання. При зберіганні пестицидів доступ до них повинні мати лише спеціалісти. Приміщення для зберігання пестицидів мають бути міцними, з надійними замками.

Застосування. Всьому персоналу, зайнятому на роботах з пестицидами, проводиться детальний інструктаж щодо даних про токсичність препарату і шляхи попадання в організм; поводження з концентрованими та іншими формами пестицидів; способи внесення; очистку обладнання; заходи безпеки та спецодяг; догляд за спецодягом; запобігання забрудненню інших культур, харчових продуктів, водойм; перші ознаки інтоксикації; заходи першої допомоги. Найбільш небезпечним етапом роботи з пестицидом є його розведення (розбавлення). Безпека процесу внесення пестицидів досягається шляхом вибору способу обробки. Пестициди можуть бути небезпечними також і для людей, які працюватимуть на полі невдовзі після їх внесення.

В Україні чинними з питань захисту від шкідливої дії пестицидів є такі нормативно-правові акти:

- Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995;

- постанова КМУ від 04.03.1996 №288 «Порядок надання дозволу на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів іноземного виробництва»;

- постанова КМУ від 18.09.1995 №746 «Порядок одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов'язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами»;

- ДСанПІН 8.8.1.002-98 «Гігієнічна класифікація пестицидів за ступенем небезпечності», затверджені постановою першого заступника Головного державного санітарного лікаря України від 08.08.1998 №2;

- ДСанПІН 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», затверджені постановою першого заступника Головного державного санітарного лікаря України від 03.08.1998 №1;

- ГОСТ 12.3.041-86 «ССБП. Застосування пестицидів для захисту рослин»;

- НПАОП 01.0-1.01-12 «Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві», затверджені наказом МНС від 26.11.2012 №1353, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.12.2012 за №2075/22387;

- будівельні норми і правила СНиП II-108-78 «Склади сухих мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин»;

- «Інструкція з техніки безпеки при зберіганні, транспортуванні та застосуванні пестицидів», Москва, 1985;

- «Рекомендації по застосуванню засобів захисту органів дихання при роботі з отрутохімікатами та мінеральними добривами», Москва, 1974;

- «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні; Доповнення до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», Київ, Юнівест маркетинг, 1996, 1997, 1998.

Отже, в разі застосування пестицидів у виробничій діяльності, суб'єкти господарювання зобов'язані дотримуватись вимог нормативно-правових актів, що зазначені вище, обов'язково ознайомитись з інформацією на етикетці тари та врахувати усі небезпеки, що можуть вплинути на здоров'я працюючих та середовище, в якому вони працюють».

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України