Дайджест запитань-відповідей № 4

Цей блок журналу передбачає розгляд найгарячіших запитань, що щомісяця надходять на адресу редакції.

Чи потрібно розробляти інструкцію щодо поводження з відходами на приміщення,  де зареєстрована юридична адреса? В організації в Чернівецькій області зареєстровано юридичну адресу. Діяльність не ведеться, персоналу немає. Всі співробітники перебувають в Києві. Чи потрібно розробляти інструкцію щодо поводження з відходами для приміщення, яке знаходиться за юридичною адресою, і погоджувати її в місцевих виконавчих органах? Якщо ні, то як це обґрунтувати при перевірці?

Відповідь:

Ні, не потрібно. Якщо за юридичною адресою не здійснюється господарська діяльність, то немає потреби в розробленні інструкції.

Інструкції щодо поводження з відходами розробляються на підставі та з дотриманням вимог:

• Закону України «Про відходи» від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР (далі — ЗУ «Про відходи») (ст. 1, 17, 33);
• Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року № 4004-XII (ст. 7, 22);
• Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»  від 25 червня 1991 року № 1264-XII (ст. 52, ст. 55, ст. 68), ДСТУ 4462.3.01:2006 «Поводження з відходами. Порядок здійснення операцій».

Інструкція щодо поводження з відходами виробництва — це документ, який установлює на підприємстві порядок і план дій з організації збору, первинного обліку та руху промислових відходів, їх належного тимчасового зберігання, транспортування, повторного використання, утилізації (перероблення в товарну продукцію, використання як джерела додаткового палива тощо), знешкодження, видалення, розміщення в спеціально відведених місцях і об’єктах видалення, передачі на утилізацію спеціалізованим організаціям згідно з укладеними договорами, а також контроль і нагляд за цими операціями.

В інструкції передбачається опис комплексу заходів безпеки, що виключають або знижують негативний вплив на навколишнє середовище і здоров’я людей при зборі, тимчасовому зберіганні, видаленні відходів на підприємстві.

Дія інструкції поширюється на всі структурні подрозділи підприємства, в результаті виробничої діяльності яких утворюються відходи.

Інструкція щодо поводження з відходами розробляється за місцем здійснення реальної господарської діяльності.

Отже, якщо за юридичною адресою не здійснюється господарська діяльність, то і не існує потреби в розробленні інструкції

На підприємстві (є власний транспорт) небезпечні відходи АКБ згідно зі статистичною звітністю передавалися на утилізацію останній раз у 2014 році. Яких санкцій очікувати при перевірці екологічної інспекції?

Відповідь:

Запитання надзвичайно актуальне з огляду на той факт, що вказані компоненти є небезпечними відходами. Наголошуємо, що небезпечні відходи можуть зберігатися на території підприємства у місцях тимчасового зберігання до одного року.

Якщо з 2014 року на підприємстві утворювалися відходи «батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані» та не передавалися спеціалізованим підприємствам, це — порушення вимог статті 34 ЗУ «Про відходи».

Відповідальність за вказане правопорушення передбачена згідно зі статтею 42 ЗУ «Про відходи» та статтею 82 КУпАП.

Чи можливо передавати на утилізацію окремо електроліт і окремо свинець як метал?

Відповідь:

Так, це правильно.

Щодо можливості передачі на утилізацію окремо електроліту і окремо свинцю як металу, потрібно знати, які види відходів зазначено в ліцензії підприємства, якому ви маєте намір передавати «батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані», та чи зазначено там електроліт.

Правила поводження та експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі затверджено наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 2 липня 2008 року № 795.

Перед тим як прийняти рішення щодо вилучення електроліту та подальших операцій з ним, раджу спочатку уважно вивчити вищезазначений наказ та оцінити свої можливості.

Джерело: журнал «Екологія підприємства» № 6, 2018

Найближчі заходи