Екологічний аудит — вимога часу та елемент успішності ведення бізнесу

Будь-який проєкт, що претендує на успішний старт та реалізацію, має бути детально вивчений та проаналізований. Власне саме екологічний аудит є суттєвою перевагою інвестиційної діяльності в Україні, що дозволяє спрогнозувати і попередити можливі ризики. Тож якими є законодавчі вимоги щодо екологічного аудиту в інвестиційній діяльності в Україні? Спробуємо розібратися.

Перш ніж робити значні інвестиції або фінансувати великі проєкти, фінансові установи (банки, фонди та інші компанії) замовляють екологічний аудит. Адже саме за допомогою цього інструменту можна встановити можливі ризики екологічних та соціальних зобов’язань, а також спрогнозувати хід того чи іншого проєкту. Ба більше, екологічні ризики можуть суттєво вплинути на капітальні (CAPEX) та експлуатаційні витрати, призвести до негативної репутації, відвернути ресурси управління та зменшити вартість активів.

В Україні термін екологічний аудит визначено Законом України «Про екологічний аудит» від 24 червня 2004 року № 1862-IV (далі — Закон № 1862) як «документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об’єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об’єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи екологічного управління та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту».

Нормативні документи, які регулюють проведення екологічного аудиту:

• Закон № 1862;
• Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII (далі — Закон № 1264);
• Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18 січня 2018 року № 2269-VIII (далі — Закон № 2269);
• державні стандарти України ДСТУ ISO 19011- 2003 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління якістю і (або) екологічного управління»;
• ДСТУ ISO 14001:2015 «Система управління навколишнім середовищем»;
• ISO 14015:2005 «Екологічне оцінювання виробничих об’єктів та організацій», з урахуванням рекомендацій Світового Банку та положень Протоколу екологічного аудиту Європейського банку реконструкції та розвитку.

З метою врахування екологічних вимог у процесі приватизації чи корпоратизації об’єктів права державної власності, іншої зміни форми власності чи зміни суб’єктів права власності на об’єкти, а також для потреб екологічного страхування, оренди майна, набуття права власності на майно та земельні ділянки, створення, функціонування і сертифікації систем екологічного управління, при здійсненні іншої діяльності в Україні проводиться добровільний чи обов’язковий екологічний аудит. Зокрема, про це йдеться в ст. 49 Закону № 1264.

Добровільний екологічний аудит здійснюється:

• щодо будь-яких об’єктів на замовлення заінтересованого суб’єкта господарювання за згодою керівника чи власника об’єкта екологічного аудиту.

Обов’язковий екологічний аудит проводиться у таких випадках, як:

• банкрутство;
• приватизація, передача в концесію об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, крім визначених законом випадків;
• передача або придбання в державну чи комунальну власність;
• передача у довгострокову оренду об’єктів державної або комунальної власності;
• створення на основі об’єктів державної та комунальної власності спільних підприємств;
• екологічне страхування об’єктів;
• завершення дії угоди про розподіл продукції відповідно до закону;
• в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 26 Закону № 2269, під час приватизації об’єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу враховуються передбачені умовами аукціону, викупу зобов’язання сторін щодо проведення обов’язкового екологічного аудиту.

Далі в матеріалі розглядаємо відповіді на питання:

Якою є оцінка екологічних ризиків у розрізі проведення екологічного аудиту?
Переваги від проведення екологічного аудиту для інвесторів та бізнесу

Автор статті — В Олег Бота, директор ТОВ «Компанія «Центр ЛТД»

Стаття опублікована частково!
Повна версія – в журналі №8, 2020 «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»