NEWS

Моніторинг законодавства

Проєкт постанови «Порядок прийняття рішення про здійснення транскордонної оцінки впливу на довкілля». Затверджено 23 вересня 2020 року

Постанова «Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції» № 802 від 9 вересня 2020 року

Наказ «Про внесення змін до Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природнозаповідного фонду загальнодержавного значення» від 06.08.2020 № 15. Набув чинності з 15 вересня 2020 року

ЕКОЗАКОНОДАВСТВО

Реформування загальної системи державного контролю: зміни, які необхідні для системи державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища

На фоні постійного обговорення питання реформування системи державного екологічного контролю та необхідності прийняття відповідного проекту, Міністерством економічного розвитку оприлюднено проект Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю)», який має достатній функціонал для вирішення як загальних проблемних питань в системі державного нагляду (контролю), так і питань системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Ряд основних прогресивних змін, на які спрямовано проект, окреслено у статті.

АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГА

Усе, що потрібно знати природокористувачу про дозволи у 2020 році

У жовтневому номері ми продовжуємо серію публікацій, в яких детально розглянемо всі основні моменти, що стосуються підготовки необхідних документів, оформлення, переоформлення, анулювання різних дозвільних документів та строки видачі дозвільної документації. Також наводимо покроковий алгоритм дій для отримання кожного виду дозволів.

ЕКОЗАКОНОДАВСТВО

Проведення громадського обговорення в процесі оцінки впливу на довкілля: вартість збільшується

Нагадаємо, що у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про внесення зміни до статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» щодо запобігання ви никненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 733-IX тимчасово, на період дії та в межах території карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), до повного його скасування та протягом 30 днів з дня скасування карантину, громадське обговорення планованої діяльності проводиться у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді). У цей період громадські слухання, передбачені статтею 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», не проводяться

НОМІНАЦІЯ: ЛІДЕР СИСТЕМНИХ ЗМІН

Укрграфіт: екотрансформація крок за кроком

Екологізація виробництва для кожного підприємства — це власний унікальний шлях, проте для всіх можна виділити спільну складову: зробити підприємство більш екологічним неможливо одномоментно; цей процес відбувається крок за кроком. Якісь кроки видаються вагомими, а якісь — незначними, проте лише у сукупності вони призводять до ефективного результату — як у підприємства, про яке розповімо далі.

АКАДЕМІЯ ЕКОЛОГА

Нормування якості повітря: що потрібно знати природокористувачеві?

Нормування як засіб правового регулювання відносин у сфері охорони повітря визнається законодавством і правовою доктриною. За якими критеріями відбувається нормування якості повітря? У чому розбіжності між європейським та українським підходами до цього питання? Як визначати граничні значення навантаження? Як правильно здійснити обґрунтування інтегральної міри навантаження на природні об’єкти? – відповіді знайдемо у публікації.

ЕКОСИСТЕМА

Виконання вимог Бернської конвенції: зупинити втрату біорізноманіття

У 1996 році Україна долучилась до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, так званої Бернської конвенції. Держава взяла на себе зобов’язання з охорони рідкісних видів тварин і рослин, які входять у Додаток 1, 2, 3 до цієї Конвенції, у тому числі — із захисту природних місць мешкання цих видів. Проблема втрати біорізноманіття часто-густо не є очевидною для підприємств і громадян. Багато людей вважать, що в Україні взагалі вже нема кого захищати, але, на щастя, це не так. Що може зробити кожен з нас, аби пригальмувати втрату біорізноманіття? Ділиться досвідом менеджер з екології ТОВ «ДТЕК Мережі» Олена Потапенко.

ЕКОМЕНЕДЖМЕНТ

Екологічний аудит — вимога часу та елемент успішності ведення бізнесу

Будь-який проєкт, що претендує на успішний старт та реалізацію, має бути детально вивчений та проаналізований. Власне саме екологічний аудит є суттєвою перевагою інвестиційної діяльності в Україні, що дозволяє спрогнозувати і попередити можливі ризики. Тож якими є законодавчі вимоги щодо екологічного аудиту в інвестиційній діяльності в Україні? Спробуємо розібратися.

ОХОРОНА АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Контроль за дотриманням нормативів викидів від пересувних джерел: хто і як саме має здійснювати?

На підприємства, установи, організації та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності покладено обов’язок забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин, в т. ч. і з пересувних джерел. Які існують вимоги до пересувних джерел викидів? Якими нормативноправовими документами користуватися при здійсненні вимірювань? Яка періодичність виконання вимірювань? - пояснює експерт.

ПРАКТИКУМ ЕКОЛОГА

Виробничий контроль за якістю атмосферного повітря в зоні впливу підприємств: як усе організувати

У статті знайдете роз’яснення:

• З якою періодичністю та на яких джерелах викидів необхідно здійснювати контроль викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел?
• З якою періодичністю, в яких точках та за якими речовинами необхідно здійснювати контроль викидів забруднюючих речовин у зоні впливу підприємства?
• Яким чином оформлювати результати контролю викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел?
• Чи існують встановлені ГДВ, з якими необхідно порівнювати обсяги викидів забруднюючих речовин в зоні впливу підприємства (СЗЗ)?

ВОДОКОРИСТУВАННЯ

Підвищення економічної ефективності очищення стічних вод молокопереробних підприємств: сучасний погляд на проблему

Стічні води підприємств молокопереробної галузі зазвичай характеризуються високим рівнем забруднення, через що міські очисні споруди можуть відмовити у прийманні їх від конкретного абонента. Аби убезпечити себе, підприємствам варто мати власні очисні споруди, та далеко не всі з них у змозі збудувати такі споруди повного циклу. Проте ефективне рішення для таких ситуацій є, і про нього — у нашій статті.

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

30 років реформ: досвід Австрії в управлінні побутовими відходами та впровадженні розширеної відповідальності виробника

За даними 2018 року в Австрії в перерахунку на одного мешканця було згенеровано 507 кг на рік побутових відходів, що майже на 150 кг більше, ніж продукує середньостатистичний українець. Скільки з цих відходів переробляється, та яка інфраструктура задіяна у цьому процесі? Про досвід Австрії в управлінні побутовими відходами та впровадженні розширеної відповідальності виробника, а також про шлях реформ, який ще належить пройти Україні — далі у статті-дослідженні.

ПРАКТИКУМ ЕКОЛОГА

Є проблема? — Маємо рішення. Топ-10 запитань-відповідей:

На підприємстві (водоканал) утворюється значна кількість шламу від очищення стічних вод, який розміщується на власній території і має паспорт місця видалення відходів. У 2018 році Харківським інститутом агрохімії проводилося дослідження цього відходу, за висновком — відходи не містять важких металів, і їх можна використовувати як добриво.

Чи потрібно сплачувати екологічний податок за розміщення цього відходу, і якщо потрібно, то якою має бути оплата?

Часто у висновках з ОВД прописується контроль вібрації в санітарно-захисній (СЗЗ) та житловій зоні. Які показники потрібно контролювати, чи є для них нормативи і за допомогою якого обладнання ці заміри потрібно робити?

Чи може віброметр з діапазоном 10 Гц–10 кГц виміряти необхідну віброшвидкість та вібросприскорення за трьома осями на СЗЗ або у жилій зоні?

Чи підпадають під дію положень ст. 14 Кодексу України «Про надра» такі приклади:

1. система очисних споруд, яка складається з прийомних басейнів зливових та промислових стоків. є проміжними етапами перед очищенням та скиданням до каналізаційного колектору КП «МПУВКХ»;
2. склад гексану, що входить до технологічного процесу комплексу з переробки насіння соняшника, представлений 4-ма підземними горизонтальними металевими резервуарами. Об’єм кожного — 75 м3, діаметр — 3,24 м, довжина — 9,72 м.

Як необхідно проводити реєстрацію в Єдиному реєстрі установок, що підпадають під МЗВ, в якій установі та на основі яких нормативних документів?

Якщо підприємство вивозить власним транспортом на полігон (згідно з договором, укладеним з сільською радою про приймання відходів) відходи першого класу, а саме — фруктовий жмих, чи має бути для цього спеціальний транспорт, і чи потрібно отримувати якісь дозволи?

Чи можуть спеціалісти підприємства (головний інженер, еколог) самостійно без залучення спеціалізованих організацій провести на підприємстві технічне навчання і перевірку знань інженерно-технічного та обслуговуючого персоналу, залученого до експлуатації ГОУ, що передбачено вимогами Правил технічної експлуатації установок очистки газу? Що для цього потрібно?

Підприємство планує збудувати власну біогазову станцію та утилізувати зернові елеваторні відходи. Які для цього потрібні дозволи?

Чи можна вносити зміни до дозволу на викиди, чи необхідно отримати новий дозвіл за наявності змін в технологіях, обладнанні?

Як часто потрібно підприємству, що займається ремонтом літаків, робити аналізи ґрунту щодо радіаційного фону та гельмінтів?

ЕКОШПАРГАЛКА

Шпаргалка еколога на листопад 2020