Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Імітація екологічної відповідальності: як Україні не втратити шанс на сталий розвиток та якісне громадянське суспільство

В Україні склалася критична екологічна ситуація у багатьох напрямках. Забруднення річок, вирубка лісів, незаконний вилов риби, масова видобуток бурштину, висихання водойм, обміління річок, засмічення територій, вимирання рідкісних червоно-книжкових видів тварин, безперешкодне втручання людини в екосистеми, часті пожежі, в тому числі, в Чорнобильській зоні і багато іншого. На всі ці виклики екологи України і держава роками все ще не реагують належним чином. Збитки для економіки, здоров'я українців, екосистемам обчислюються мільярдами.

Все більш потужна імітація екологічної відповідальності робить маніпуляції потужним інструментом, котрий здійснює суттєвий негативний вплив на довкілля, розвиток промисловості, а також економічний добробут громад.

В основному, згадують про довкілля під час виборів. Лише поодинокі громадські організації регулярно  і наполегливо акцентують увагу на реальних загрозах. Водночас час від часу активізуються різні «еко-експерти», котрі не мають жодного досвіду роботи в цій сфері, котрі не мають жодної освіти чи наукового обґрунтування претензій, однак мають на все готові рішення! Деякі політики і псевдо-експерти продовжують заробляти на екотемах як гроші, так і політичні дивіденди. Це дискримінує як сам інститут громадянського суспільства, так і можливості для сталого розвитку в цілому.

У результаті маємо занепад в економіці та низький добробут населення з абсолютно об’єктивних причин. Тому врегулювання випадків «маніпуляцій» в Україні є дуже актуальним питанням.


Очевидно, сталий розвиток потребує інтенсифікації господарської діяльності, забезпечуючи при цьому належний рівень контролю, екологічного моніторингу чи інших заходів щодо захисту компонентів довкілля.

За даними Професійної асоціації екологів України найбільш поширені і небезпечні екологічні маніпуляції:

  1. з боку держави та політиків – формування штучної екологічної проблеми чи шляхів її вирішення з прив’язкою до власних бізнес-інтересів.

Ризики: проблемне питання не вирішується, негативний вплив на довкілля не зменшується, формується корупційне середовище, збільшується адміністративний тиск на бізнес.

Приклади:
Однобокий розгляд проблем без системного підходу неможливий! Саме ЦОВи мають побачити ситуацію комплексно, а не крізь призму тих природокористувачів, у яких  найбільший фінансовий потенціал.

Чи можна вирішувати екологічні проблеми, не маючи ні системи екологічного моніторингу, ні якісних екологічних досліджень, ні стандартів якості довкілля, чи логічно в період економічного спаду говорити виключно про питання штрафів і платежів, закриваючи очі на перечислені не менш важливі теми?

По-блюзнірськи лунають демонстративні «геройські» звіти окремих чиновників в соціальних мережах та інтернеті про те, що якесь окреме підприємство було оштрафоване, в той час як міжнародний фонд дикої природи (WWF) заявляє про те, що країна потопає в смітті, чиновники безкарно полюють в заповідних карпатських лісах на ведмедів, сотнями гектарів вирубуються ліси, і в цілому країна давно вже стала епіцентром екологічної катастрофи в Європі.

Через відсутність систематичної і виваженої екологічної політики незабаром українців може очікувати вода по картках. У країні знижується рівень підземних вод. Вода більше не потрапляє в підземні горизонти так, як вона повинна. Вона просто швидко стікає в море. Система господарювання не враховувала ймовірність зміни клімату і нестачі води. З цієї причини незабаром Державне водне агентство буде змушене обмежувати використання води для українців, які звикли ставитися до води як до безлімітного ресурсу. Однак незабаром таке ставлення, швидше за все, доведеться переглянути.


«Якщо посуха триватиме, то в найближчі 5 років кількість води буде зменшуватися. Можуть збільшитися спроби штучно акумулювати воду, буде більше ставків, щоб цю воду містити. І, звичайно, Державне водне агентство просто буде змушене обмежувати використання води », - заявив експерт WWF.


Частина українських екологістів та контролюючих органів воліють штрафувати, а не попереджати глобальні проблеми і боротися з ними.

Поліпшення екологічного стану стало такою ж розмінною монетою в руках політиків, як і обіцянка знизити вартість послуг ЖКГ, тарифів і інших благ, пропонованих політиками виборцям в обмін на їх голос під час виборів.

Виконувати екологічні обіцянки політики після виборів не поспішають: тема ця в результаті ігнорується, стає маніпулятивною, і виборці не отримують обіцяного.

Ліс

За останні роки площа Карпатських лісів істотно зменшилася, що видно на супутникових знімках. Нещадно вирубують навіть буковинські ліси, внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Масове знищення дерев тягне за собою паводки, оскільки поріділі ліси не затримують воду. В Україні відбуваються масові неаргументовані рубки в природно-заповідному фонді і ігноруються вимоги міжнародних конвенцій по охорони флори і фауни. Щоб запобігти незаконній вирубці карпатських лісів, в 2015 році Верховна Рада ввела мораторій на експорт необробленої деревини в Євросоюз. Втім, браконьєрів це не зупинило, а український ліс за сірими схемами досі експортується в країни ЄС, де ведуться на дешеву деревину.

За даними WWF, близько 16% території України - ліси. Їх площа становить майже 10,4 мільйона гектарів. Україна посідає дев'яте місце за площею лісів в Європі (без урахування Росії). У першій трійці Швеція, Іспанія та Фінляндія. Однак, Україна стоїть на шляху зникнення лісів, рослин і тварин через відсутність адекватної лісової політики.

Зараз необхідно створити нову лісову політику. В Україні немає документа, який дає відповіді на питання «Як ми бачимо наші ліси? Які цілі є головними?», - пишуть зоологи та екологи.

Як свідчить торішнє дослідження британської неурядової організації Earthsight, яка протягом двох років розслідувала корупцію в сфері лісоматеріалів в Україні, наша країна є найбільшим постачальником "чорної" деревини в ЄС.

Обсяги вивезення деревини перевищують всі країни Латинської Америки, Африки та Південної Азії разом.

 У 2017 році обсяг європейського імпорту деревини з України перевищив позначку в 1 млрд доларів, причому «не менше 40% цього лісу було заготовлено або продано незаконно, за допомогою корупційних дій».

 У дослідженні стверджується: «Деревина, ймовірно, незаконного походження продовжує наповнювати ЄС. Шокуючим є те, що серед покупців виявилися кілька багатомільярдних фірм, в тому числі три найбільші виробники дерев'яних панелей в світі, найбільша в світі паперова компанія і другий за величиною виробник пиломатеріалів в Європі. Власники цих компаній - в числі найбагатших людей Європи».


Така масова вирубка лісів була в Україні тільки після війни - WWF.


В цілому екологи заявляють про величезну прогалину в лісовому законодавстві, яке вимагає термінового реформування.

Зникнення видів

Кожен п'ятий вид тварин і кожен восьмий вид рослин, які є в Червоній книзі України, зникають через вирубку лісу. Найбільш істотні зміни відбуваються, коли вирубують ліс і змінюють цільове призначення цієї землі. При цьому кількість вирубок в Україні зростає, а законодавство в цій сфері просто провальне, повідомляють експерти Всесвітнього фонду дикої природи (World Wide Fund forNature - WWF).

Протягом останніх десятиліть в Україні присутня тенденція до зменшення чисельності видів тварин і середовища їх проживання. Люди почали будувати автобани з парканами, які мають подвійний ефект, також існує маса інших прикладів, коли людина втручається в екосистеми. Екологи України, екологічні організації повинні перешкоджати цим процесам, а не вибірково займатися якимись окремими, зручними для них темами.

 Якщо говорити про автобани, то вони ізолюють тварин, які позбавляються можливості вільно переміщатися і схрещуватися під час розмноження. Тому в країнах ЄС будують так звані віадуки - спеціальні мости, по яких тварини з одного «острівця» або лісу можуть переходити на інший. В Україні ж такої практики немає, і тварини сильно страждають від цього.

Якщо говорити про риб, то колись осетри з Чорного моря могли допливали по Дністру мало не до самої Львівщини. Внаслідок будівництва дамб Дністровського каскаду утворилися фізичні бар'єри для міграції риб - відповідно, риби не мають можливості безперешкодно підніматися по воді на свої нерестовища. За даними вчених з всесвітнього фонду дикої природи, Україні терміново необхідна національна стратегія збереження тварин.

Сміття

Україна тоне у смітті. У 2019 проведено 21.000 перевірок по засміченню земельних ресурсів. Збитки, нанесені за цей період країні, перевищили 1 мільярд гривень. Україна потребує прийняття врешті закону про відходи, здатного виправити ситуацію.

При цьому в країні до цих пір немає ринку, механізму та правил для сміттєпереробних і сміттєспалювальних підприємств.

Як наслідок - гори сміття, тисячі нелегальних звалищ. Закон повинен запустити ринок, щоб за сміття, як за ресурс, почали змагатися переробники.

Тоді він зникне з вулиць і звалищ. Необхідно перевірити компанії, які отримали ліцензії на утилізацію особливо шкідливих речовин. До того ж, під час пандемії корона вірусу  утворюються небезпечні медичні відходи, які необхідно правильно утилізувати. Однак ліцензії на це отримали компанії, які замість утилізації вивозять небезпечні відходи на сміттєзвалище, або викидають в лісі, або залишають в полі. При цьому компанії, які реально можуть утилізувати відходи по протоколу, залишаються без замовлень.

Вони програють тендери тим, хто просто везе відходи на звалище (причому не завжди довозить). Державі необхідно терміново втрутитися в ситуацію і навести порядок у цій сфері.

  1. з боку громад – екологічний шантаж та екологічний тероризм бізнесу.

Ризики: бізнес вирішує питання «відкупом», не змінюючи технологію виробництва, продовжуючи негативний вплив на довкілля.

Приклади:
На практиці зустрічаються випадки, коли громадськість виступає проти здійснення тієї чи іншої діяльності на території сільської чи селищної ради. При цьому населенням використовуються непереконливі аргументи, на кшталт «ми не хочемо, тому що ми не хочемо», «зникне вода», «забрудниться повітря та ґрунт тощо», при цьому не наводиться жодних аргументів, чому та яким чином все це повинно статися.

Інколи такі судження громадськості свідомо спровоковані сторонніми особами, які під благими намірами «охорони довкілля» знищують бізнес інших людей або ж виправдовують свої вчинки тим, що начебто суттєво покращили стан довкілля, заборонивши ту чи іншу діяльність.

При цьому серед населення побутує думка, що це надзвичайно позитивний крок для їхнього населеного пункту. Та чи так це насправді?

Необхідно констатувати, що будь-яка господарська діяльність (навіть на власній присадибній ділянці чи використання власного автомобіля) більшою чи меншою мірою чинитиме вплив на довкілля, і це невідворотно.

Проте, як показує практика, більшість інвесторів при будівництві нових виробництв намагаються використовувати сучасне якісне енергоефективне обладнання провідних іноземних виробників, яке пройшло сертифікацію й успішно використовувалось, наприклад, у країнах Євросоюзу. Це може бути одним із вагомих аргументів допустимості впливу, оскільки всі ми знаємо, які суворі вимоги тамтешнього законодавства щодо впливу на навколишнє середовище.

Якщо подивитись на ситуацію з іншого боку, то поява сучасного підприємства на території  ОТГ обумовлює створення робочих місць, збільшення надходжень до місцевого бюджету, соціальну допомогу громаді. В цілому це позитивно впливає на добробут громади.

Підтвердженням цьому є рейтинги ОТГ, опубліковані в Україні. З таких рейтингів видно, що найбільш успішні громади обов’язково мають на своїй території підприємства, співпрацюють з ними і сприяють їх розвитку. Такі ОТГ можуть собі дозволити будівництво навіть скейтпарків, не кажучи уже про належний рівень утримання таких необхідних  об’єктів інфраструктури, як школи, дитячі садки, ФАПи, дороги, лікарні тощо.

Натомість ОТГ без підприємств постійно дотуються, при цьому не бажаючи розвитку жодної діяльності на своїй території, часто через те, що це нібито призведе до «екологічної катастрофи». Тут необхідно згадати закинуті колгоспні ферми та поля часів 90-х — початку 2000-х. У багатьох селах такі ферми зберігаються до сьогодні. Дійсно, екологічна ситуація там краща — відновлюється рослинність (трава, дикоростучі дерева, кущі), відсутні викиди, шум, навіть тварини можуть проживати, але чи краще це з точки зору впливу на соціальне середовище?

  1. з боку бізнесу – обіцянки модернізуватися, зменшити навантаження на довкілля, грінвошинг.

Ризики: бізнес вирішує поточні питання, не змінюючи технологію виробництва, продовжуючи негативний вплив на довкілля, замінюючи поняття.

Приклади:
Підприємство, яке відмовляється в своїх підрозділах від пластикових стаканчиків або збирає в банки на ресепшен відпрацьовані батарейки. Це відмінний прояв мінімальної екологічної свідомості та відповідальності, і непоганий інфопривід для хайпового прес-релізу і разового медіа-прояву. Але в цей же час офісні працівники використовують десятки і сотні кілограмів паперу в своїх принтерах і копіювальних апаратах. А в автопарку стоять потужні джипи з багатолітровими двигунами. Це реальність, і це розрив між словом і ділом. І це є небезпека екоспекуляцій, оскільки профанується і дискредитується сама ідея захисту навколишнього середовища.

Наприклад, промислові корпорації культивують «серф на трендах» - влаштовують показові Дні Землі, популяризують «зелений офіс», дарують клієнтам подарунки в крафтовому папері. І при цьому в недозволених кількостях скидають в річки нечистоти, викидають в повітря все те, за що могли б дорого поплатитися в реально екосвідомому суспільстві з суворим законодавством.

Заклади громадського харчування використовують псевдоеко-продукти тощо…

У підсумку що? - страждає суспільство, культивується лицемірство, погано вписується в систему загальнолюдських цінностей.

Шляхи подолання:

  • Формування правової держави та рівності всіх перед законом.

Відповідальність за екологічні маніпуляції. Політичне і економічне інформаційне кіллерство можливе лише в умовах ринку без правил.

  • Високий рівень екологічної свідомості суспільства, що формується і освітніми програмами, і інформаційними ресурсами – частина екополітики держави.
  • Державі потрібні екологи нової формації – не ті, які ловлять хайп на тренді, ганяються за наживою і активізуються лише під вибори, а віддані своїй справі, Україні, здатні зрозуміти масштаб екологічних проблем в країні та вжити заходів щодо їх скорочення.
  • Україні необхідно сильні ЦОВВ, які нарешті займуться роботою за рішенням найширшого кола екологічних проблем України за європейським зразком.
  • Екологічна політика має бути водночас не лише каральною, а й стимулюючою, спрямованою на попередження глобальних проблем і боротьбу з ними.

Лише так  Україна має шанс на сталий розвиток та якісне громадянське суспільство!

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!