Що стримує використання в будівництві шлакових матеріалів?

В Україні до стримуючих факторів застосовування шлакових матеріалів у будівництві можна віднести:

1. низький показник розвитку будівництва і, як наслідок, низька місткість ринку будматеріалів і виробів, для виробництва яких можуть бути застосовані шлакові матеріали;
2. проблеми з логістикою і витрати на транспортування, що роблять вартість шлакових матеріалів для кінцевого споживача вищою, ніж вартість природних мінеральних матеріалів на «короткому логістичному плечі»;
3. необхідність перегляду застарілої нормативної бази і проведення досліджень фізико-хімічних показників шлакових матеріалів в акредитованих лабораторіях;
4. відсутність державного замовлення на об’єкти із застосуванням шлакових матеріалів;
5. відсутність впроваджених інструментів державної допомоги суб’єктам господарювання на капітальні інвестиції в найбільш сучасні технології, що забезпечать використання шлакових матеріалів у виробництві будматеріалів та будівництві.

До нових актів права, що можуть вплинути на зміни і сприяти більшим обсягам застосування шлакових матеріалів в будівництві, можна віднести такі:

Указ Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» від 30 вересня  2019 року № 722/2019

1) Указ Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» від 30 вересня  2019 року № 722/2019 декларує перелік цілей, які раніше у своєму документі прийняла ООН. Зокрема — забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва. Відповідно до цього Указу, цілі сталого розвитку України на період до 2030 року є орієнтирами для розроблення проєктів прогнозних і програмних документів, проєктів нормативно-правових актів з метою забезпечення збалансованості економічного, соціального та екологічного вимірів сталого розвитку в Україні.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII

2) Оновлений Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі — Закон № 922) почне діяти з 19 квітня 2020 року. Нова редакція передбачає можливість для замовника встановити одним із критеріїв технічної специфікації або нецінового критерію вимогу щодо ресурсоефективності. При цьому замовник може посилатись на відповідний стандарт та екологічне маркування. Ще одне нововведення оновленого Закону № 922 — застосування методу оцінювання вартості життєвого циклу пропозиції. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі. Отже, такій підхід здійснювати закупівлі з огляду на економічну та іншу ефективність.

Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про застосування відходів виробництва в дорожньому будівництві» від 04 грудня 2019 року № 1420-р

3) Прикладом реалізації зазначених положень Закону № 922 є розпорядження Кабінету Міністрів України «Про застосування відходів виробництва в дорожньому будівництві» від 04 грудня 2019 року № 1420-р. Державному агентству автомобільних доріг, обласним та Київській міській державним адміністраціям рекомендується під час здійснення публічних закупівель робіт з будівництва та послуг з поточного ремонту автомобільних доріг загального користування застосовувати неціновий критерій «заходи із захисту довкілля» з питомою його вагою не менше 10 %, який характеризуватиметься показником «рівень використання відходів виробництва та дорожньо-будівельних матеріалів, отриманих з їх використанням як заповнювачів». У договорах про будівництво або надання послуг з поточного ремонту автомобільних доріг загального користування в Запорізькій, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Миколаївській, Кропивницькій областях передбачати положення щодо доцільності використання відходів виробництва (металургійних шлаків, зол виносу тощо) згідно з відповідними нормативними документами, у тому числі — з питань екологічного маркування.

Для належної реалізації положень зазначених правових актів необхідно:

1. Звершити роботу по затвердженню  відповідного законодавства у сфері управління відходами.
2. Забезпечити створення сприятливих інвестиційних умов та надання державної підтримки.
3. Законодавчо затвердити мінімальний кількісний показник (відсотки, частки тощо) обов’язковості повторного використання матеріалів при реалізації конкретних проєктів та в системі публічних закупівель.
4. Передбачити при розробленні регіональних планів управління відходами впровадження проєктів, спрямованих на ефективне управління відходами.
5. Збільшення рентної плати за спеціальне використання природних ресурсів, що можуть бути замінені вторинною сировиною або матеріалами, що утворюються у процесі виробництва.