Компост як важлива ланка економіки замкнутого циклу

Компост справді корисний завдяки поживним речовинам, завдяки впливу на процеси в ґрунті тощо. Але поряд з цим існує небезпека для природи та людини від невірного його використання через відсутність необхідних знань, інформації, си-стеми контролю. Як компст перетворити на цінний ресурс? Як обрати систему забезпечення якості? З’ясовуємо в матеріалі.

Аналізуючи способи отримання компосту і умови його застосування в Європі, можна прийти до висновку, що ставлення до компосту в різних країнах різне. Це можна помітити навіть зазирнувши в загальновідому онлайн-енциклопедію «Вікіпедія». В українській версії «Вікіпедії», компост — це органічні добрива, що утворилися внаслідок розкладання органічних речовин мікроорганізмами. А ось у більшості країн Західної Європи компост — це продукт процесу переробки, який можна використовувати у якості добрив для рослин, а також поліпшувача ґрунту.

Якщо сказати по-іншому, то для більшості наших громадян, компост — це продукт переробки органічних відходів, не вникаючи в суть, держава примушує нас переробляти такі відходи і потім викидати в землю. Зовсім інший підхід до компосту та компостування — в країнах західної Європи.

Досвід Німеччини у контролі якості компосту

В Німеччині компостування розглядається як ланка в ланцюжку економіки замкнутого циклу, одночасно являючись частиною процесу поводження з відходами. Система поводження з органічними відходами побудована так, що одночасно є і направляючим, і стимулюючим фактором для учасників процесу.

Основою системи є Bundesgtegemeinschaft Kompost eV (BGK) — організація, визнана RAL (Німецький інститут забезпечення якості та маркування) для здійснення контролю якості ряду товарних груп, в тому числі і компосту. BGK є незалежним і нейтральним. Вона покладається виключно на забезпечення якості та просування належної професійної практики у використанні продуктів із гарантованою якістю.

Якість компосту забезпечується завдяки тісній взаємодії учасників процесу:

• виробника (переробника);
• операторів пробовідбору, що навчаються на регулярних навчальних курсах і мають відповідні повноваження;
• випробувальних лабораторій;
• експертів з якості, що мають відповідну кваліфікацію і одночасно і перевіряють і консультують власників знаку якості;
• центрального бюро оцінки, яке аналізує результати експертиз і перевірок і видає сертифікат якості;
• федерального комітету з якості, який розробляє правила якості та випробовування, проводить огляди результатів забезпечення якості, розробляє рекомендації.

Сертифікація в системі RAL є добровільною для виробників поліпшувачів ґрунту та добрив. Разом з тим майже 80% виробленого компосту в країні сертифіковано! Сертифікат якості гарантує споживачу якість завдяки незалежному контролю та створює довіру до продукції.

Як же працює ця система? І як впроваджувати ефективне компостування в Україні. Читайте — в журналі №7, 2021 «ECOBUSINESS. Екологія підприємства».