Концептуальні недоліки проекту Закону № 4835-д: позиція бізнес-асоціацій

Днями професійну спільноту знову стривожило питання: депутати мають проголосувати за проект Закону № 4835-д про стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії (доопрацьований проект з поданням Комітету вручено 05.09.2017). Зазначений законопроект внесено в порядок денний роботи Верховної Ради.

Тема дуже дискусійна. На адресу редакції «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» активно надходять зауваження та обґрунтування позицій. Зокрема, слід зазначити, проти цього проекту не перший рік виступає відповідальний бізнес, який входить до таких бізнес-асоціацій як АСС,  EBA, СУП і т.д.

Не одноразово з цього приводу виказували своє негативне ставлення екологічні та громадські асоціації, РПР внесли цей проект до «чорного списку». Окрім серйозних екологічних ризиків, цей проект закону містить також і серйозні корупційні ризики (про що є висновок антикорупційного комітету ВРУ).

Концептуальні недоліки
положень Проекту Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії» № 4835-д (далі — Проект закону)

Проект закону суперечить міжнародним зобов'язанням України, зокрема:

• положенням Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, якою передбачено, що реформи у сфері захисту навколишнього середовища повинні здійснюватися на підставі відповідної стратегії (Національна стратегія поводження з відходами в Україні схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 820 від 08.11.2017 року),  положеннями якої не передбачено введення податку на упаковку, стимулювання виробництва електроенергії з побутових відходів. Проект закону блокує створення систем на основі принципу розширеної відповідальності виробника, імплементація якого також передбачена Угодою (Додаток XXX до глави 6 «Навколишнє природне середовище» розділу V «Економічне і галузеве Співробітництво»);
• ратифікованій Україною Паризькій угоді (№ 1469-VIII від 14.07.2016) в частині скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу (пункт 4 статті 4), оскільки приймається рішення про спалювання побутових відходів без апроксимації Директив ЄС № 2008/98/ЄС про відходи і № 2010/75/ЄС про промислові викиди, в яких містяться детальні вимоги до здійснення процесів сміттєспалювання.

Введення безпечного і ефективного сміттєспалювання, впровадження європейської ієрархії поводження з відходами можливе тільки за умови імплементації зазначених Директив:

• схваленої Кабінетом Міністрів України Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року, яка базується на принципах ієрархії поводження з відходами, розширеній відповідальності виробника, переході до економіки замкнутого циклу (пункт 1,7,11 розділу «Принципи стратегії, стр.15,16) і не передбачає положень проекту закону про введення податку на упаковку, стимулювання спалювання (ведення зеленого тарифу) побутових відходів і їх віднесення до альтернативних джерел електроенергії;
• стратегії сталого розвитку «Україна - 2020», схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015, якою визначено, що одним із необхідних кроків з реформування податкової системи є зменшення кількості податків (підпункт 8, розділ 3).

1. Проектом закону запускається механізм нового податку на виробництво й імпорт упаковки і товарів в упаковці, що базується на ставках податку, на які не надано обґрунтування. Довільне застосування ставок податку призведе до дискримінації одних видів упаковки стосовно інших, створення нерівних конкурентних умов і бар'єрів у веденні бізнесу, що є недопустимим в умовах ринкової економіки. Одночасно збільшується фіскальний тиск на бізнес в частині необхідності підтвердження обґрунтованості нарахування щоквартальних платежів і ймовірності збільшення перевірок з боку контролюючих органів. Проект також обмежує права й інтереси виробників упаковки, оскільки за їх кошти, сплачені у вигляді податку, передбачається утилізація всіх побутових відходів, що суперечить основному європейському принципу - «забруднювач платить». Пропонується за допомогою держави організувати перехресне фінансування одного бізнесу за рахунок іншого.

2. Проектом закону побутові відходи пропонується віднести до альтернативних джерел енергії, а також встановити «зелений тариф» на електроенергію, вироблену від спалювання таких відходів.
Законодавство ЄС, зокрема Директиви ЄС 2008/98/ЄС та 2009/28/ЄС, не передбачає стимулювання виробництва електроенергії з побутових відходів та не відносить побутові відходи до альтернативних джерел енергії. «Європейська Комісія, як і раніше, схильна до того, щоб фінансова підтримка (як ЄС в цілому, так і окремих держав) спрямовувалась на ті операції, що знаходяться у відповідності з ієрархією пріоритетів поводження з відходами, тобто пріоритет надається запобіганню утворення відходів, їх повторному використанню, роздільному збору та переробці (recycling). (Повідомлення Європейської Комісії COM (2017) 34, від 26.01.2017, стор.10).

3. Проект закону містить значні корупційні ризики, оскільки зобов'язує суб'єктів господарювання укладати договори на вивезення, утилізацію або поховання побутових відходів з виконавцем послуг поводження з побутовими відходами, який буде визначатися безальтернативно і на безконкурсній основі органом місцевого самоврядування на відповідній території. При цьому, такий виконавець, який стане монополістом на цій території, матиме можливість встановлювати невиправдано високі ціни на послуги з утилізації побутових відходів.

Джерело: журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»