На підприємства, установи, організації та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII (далі — Закон № 2707) покладено обов’язок забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин, зокрема з пересувних джерел.
Довідково:
Відповідно до ст. 1 Закону № 2707:
джерело викиду — об’єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин;
забруднююча речовина — речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища;
норматив вмісту забруднюючої речовини у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувного джерела — гранично допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відводиться в атмосферне повітря.
Відповідно до Податкового кодексу України пп. 14.1.142 ст. 14:
пересувне джерело забруднення — транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин.
Розглядаємо у статті питання щодо:
Які вимоги до пересувних джерел викидів?
Якими нормативно-правовими документами користуватися при здійсненні вимірювань?
Яка періодичність виконання вимірювань?
Вимоги до організацій, що проводять контроль викидів забруднюючих речовин пересувних джерел
Увага, стаття публікується частково!
Повна версія – в журналі «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №10, 2020
Автор: Юлія Бойко, еколог Дніпропетровського заводу прокатних валків, експерт ПАЕУ
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»