Сортування сміття та кольорові баки у дворах комусь нагадують квест чи гру, в якій ти береш участь, але правил достеменно не знаєш. Здавалося б, колись було все простіше – зібрав сміття, вийшов у коридор та спустив у загальний сміттєпровід всі відходити в одному пакеті.
Сміттєзвалища та відходи: про важливе у фактах та цифрах
Так, було простіше, але водночас небезпечніше. Сьогодні говоримо про ситуацію з відходами в Україні, сміттєзвалищами та про те, чому культура поводження зі сміттям є важливо, але далекою до ідеалу в Україні.
Щороку кожен Українець генерує від 300 до 500 кілограмів сміття. Якщо говорити масштабніше та про усі відходи, то кожного року, за даними держстату, загальна сума сягає понад 350 мільйонів тонн сміття, а загалом на сміттєзвалищах накопичено 12,44 мільярда тонн. З усіх відходів, які там зберігаються, можна переробити близько 20% – метал, папір, скло, деякий пластик, а ще є органіка, яка складає до 50%! Проте зараз на переробку потрапляє лише 3-5%.
Весь інший обсяг сміття потрапляє на звалища ТПВ. Такі цифри дозволяють уявити, скільки сміттєзвалищ є у нашій країні, а саме – 6 тисяч легальних, загальна площа яких складає 9 тис. га. Але це не все, адже є ще й нелегальні. Мова йде про ділянки землі, на яких безконтрольно зберігаються найрізноманітніші відходи. За приблизними підрахунками по всій території України є близько 30 тисяч нелегальних сміттєзвалищ, які утворюються біля кожного села.
За різними даними лише пластик становить від 13% до 20% усього сміття за обсягом, а це близько 80 кг на рік з людини.
Достатньо буде сказати, що при тлінні поліетиленового пакету, у повітря виділяється понад 70 хімічних сполук, і, звісно, жодна з них не є корисною для нашого здоров’я.
Якщо говорити про звалища, то температура гниття подекуди там настільки висока, що це легко призводить до їх займання. А часто для того, щоб зменшити об’єми відходів – їх підпалюють свідомо.
Наслідки очевидні: токсичний дим, забруднення повітря та водного середовища, продукти гниття потрапляють у ґрунт і ґрунтові води, які в результаті є джерелом водопостачання для багатьох мешканців.
Але шкоди завдає це не лише людям. Шотландські вчені зазначають, що шлунки 90% морських птахів заповнені частинками пластику, а в 2050 році, за їхніми прогнозами, у світі не залишиться фактично жодної морської птахи, в шлунку якої не було б пластику. Не зовсім оптимістично, чи не так? Як і цифри, що показують термін розкладання відходів.
Сортування сміття в Україні та приклад інших країн
З січня 2018 року у Закон «Про відходи» було внесено зміни, які суворо зобов’язують сортувати сміття та забороняють захоронення на полігонах неперероблених твердих відходів. Контейнери встановили, штраф передбачили. Але на цьому контроль закінчився. Тому бажання давати речам «друге життя» – це вже особисте питання відповідального ставлення до природних ресурсів.
Як ми вже згадували, сьогодні у дворах та інших спеціально відведених місцях ми бачимо не один загальний бак, а кілька – для змішаних відходів, пластику, скла, паперу та металу. Це, здавалося б, чудовий крок для формування свідомого поводження з відходами. Але у той же час хтось робить все за правилами – сортує відходити, миє упакування, сушить та розподіляє у відповідні контейнери, інші ж кидають загальне сміття туди, де було більше місця, не читаючи маркувань з думкою, що «потім все одно все це піде в одну купу». Засуджувати когось не варто, потрібно лише нагадати, що наше майбутнє, майбутнє наших дітей та планети – у наших руках, у нашому з вами пакеті з відходами.
Але, як зазначає керівник компанії «Еко-Cток» Євген Нагорний, відповідальність за відходи мають нести й виробники тари та упакування. Вони мають платити за сортування та переробку відходів, яке вони й виготовляють. Зараз цього не відбувається. На рівні законодавства також варто продумати, як перед тим, як випускати якийсь продукт на ринок – перевірити можливість подальшої переробки упакування.
Компанія «Еко-Cток» працює уже 18 років, вона встановлює контейнери для роздільного збору сміття, вивозить його та продає відходи на спеціалізовані заводи. З 2013 року тут почали займатись ще й сортування та роздільним збором сміття. Наразі працює 5 сортувальних ліній. Тут збирають 4 види відходів: пластик, папір, скло і алюмінієві пляшки. Ще збирають пакети, за які не так багато коштів можна вилучити, втім їх приймають на переробку і потім виготовляють нові пакети та каналізаційні труби. Щодня «Еко-Сток» приймає близько 100 тонн несортованих відходів, і 10 тонн сортованих.
Щодо підприємств з вторинної переробки матеріалів, то в Україні їх налічується понад 100. Зокрема з переробки пластику – понад 30. З відходів виготовляють штучну вовну, з якої потім інші виробники роблять одяг, подушки та інші корисні речі.
Щоб вторсировину можна було переробити — вона повинна бути чистою та правильно розсортованою. Не можна її змішувати з харчовими відходами. Саме тому упакування слід мити та висушувати, адже сортуванням займаються не машини, а люди, які вручну потім перебирають відвантажені відходи. Ще одна причина у тому, що спершу ці відходи збирають, накопичують, а вже за якийсь час сортують. Тому на залишки їжі чи напоїв умови та час точно вплинуть не кращим чином.
Сьогодні в Україні до екологічних ініціатив все частіше долучається бізнес та великі компанії. Зокрема, мережа WOG в партнерстві з компанією «Фенікс» також впроваджує роздільний збір відходів на своїх АЗК, тому на заправних комплексах вже встановлено баки для роздільного збору побутових відходів – сьогодні вони є на 34 фірмових АЗК у столиці. З часом планується розширення цієї практики на заправках по всій країні. Це перший етап великого проєкту в рамках еко-платформи «До природи з добром», яку активно впроваджує компанія WOG.
За прогнозами, до кінця року у сортувальні баки на WOG буде зібрано та передано на подальше розсортування до компанії «Еко-Сток» близько 120 тонн відходів.
«Ми розуміємо, що питання екології стосуються кожного, бо життєве середовище у нас спільне. В Україні поступово зростає обізнаність та готовність людей сортувати сміття, але багато хто не має підтримки в цьому – система роздільного збору та вивезення сміття налагоджена далеко не всюди. Тому ми вирішили зробити свій внесок в цей важливий процес. Адже відповідальне ставлення до екології та економія природних ресурсів – важлива світова тенденція, від якої ми не маємо права стояти осторонь», – розповіла координатор ЕКО-платформи і директорка з комунікацій WOG Олена Осипчук.
Керівник компанії «Фенікс» Олена Возняк поділилася, як виникла та реалізовувалася ідея зробити країну чистішою:
«За освітою я соціальний педагог та практичний психолог. Але загалом займаюся організацією заходів.
Під час карантину я заглибилася в тему, яка турбувала мене давно, – забруднення навколишнього середовища через звалища сміття. Моєю давньою мрією було створювати щось велике для нашої України. Я зрозуміла, що для того, аби донести проблему забруднення в маси та прищепити нашому населенню любов до навколишнього середовища, достукатися до людей і показати цю проблему, потрібно знайти велику компанію, яка давно на ринку і до якої є довіра. Далі – встановити там баки для сортування вторсировини. Я обирала серед багатьох компаній, які відгукнулися на мій заклик. В результаті, разом з мережею АЗК WOG, ми розробили спеціальні баки європейського стандарту для сортування вторсировини. Наступний крок – це співпраця з компанією «Еко-Сток», яка вже 20 років на ринку займається сортуванням вторинної сировини. У підсумку – дві великі компанії, які професіонали своєї справи, допомагають у справі очищення навколишнього середовища. І все завдяки моїм діям, бажанням і організації всього процесу».
Хто в світі успішно переробляє сміття і в кого вчитися?
Швейцарія вважається однією із найчистіших країн світу, яка переробляє практично 100% своїх відходів. Додатково країна ж імпортує ще 800 тисяч тонн сміття. У Швейцарії сортують все, що тільки можна. У цій системі не передбачаються винятки ні для кого. Всі громадяни зобов’язані розподіляти сміття по різних контейнерах. Якщо людина не згідна з цим законом – платить штраф. У Швейцарії навіть існує так звана сміттєва поліція, яка за допомогою сучасних технологій аналізує сміття, залишене не в тому місці або без оплати податку, знаходить і штрафує порушника.
Швеція переробляє понад 90% всього сміття, з якого отримують паливо та сировину для виробництва. Країна настільки успішна в сфері сортування та рециклінгу, що теж імпортує сміття з інших держав.
У Німеччині переробляють 67% відходів. Ще 31% використовують для виробництва електроенергії та лише 2% — захоронюють на полігонах. У 2005 році в Німеччині заборонили вивозити на сміттєзвалища невідсортоване сміття. Відходи відвозять на полігони, якщо перед тим їх визнали непридатними для переробки чи спалювання.
«Важливо перебирати закордонний досвід і дати суспільству послугу, а тоді вимагати. Послуга полягає у тому, що баки для роздільного збору повинні бути всюди, де утворюється сміття. Не лише при житлових будинках, а й у парках, скверах, супермаркетах, комерційних приміщеннях. Коли послуга буде надана у повній мірі, тоді можна й вимагати. Наприклад, за сортоване сміття населення має платити менше. А зараз люди сортують лише з власного бажання, а платять всі однаково – ті, хто сортує і ті, хто не робить цього. Ціна за вивезення несортованого сміття має бути в рази вищим – це ще один стимул для суспільства. Зараз вивіз сміття обходиться надто дешево – один кубічний метр сміття коштує 120 гривень (3,5 євро). У той час в Європі ціна зовсім інша – 30 євро за кубометр», – пояснив керівник компанії «Еко-сток» Євген Нагорний.
Також він розповів, що в Європі виробники тари платять у спеціальні фонди, з яких потім і фінансуються схожі підприємства, гроші йдуть на створення нових контейнерів, на нові сміттєвози. В Україні ці підприємства працюють лише за власний дохід за продаж вторсировини.
Вторинна переробка: що, куди і на що саме
Найбільш розповсюдженими видами вторинної сировини є різновиди пластику, папір та картон, склотара й склобій, жерстяні та алюмінієві банки.
Після ретельного сортування, пресування та інших видів обробки вторинна сировина стає матеріалом для створення великої кількості товарів народного вжитку. Такий процес переробки відходів називається рециклінгом.
Основними характеристиками поліефірного волокна є гнучкість, міцність та здатність пропускати повітря. Саме такі властивості дозволяють його широко використовувати для виготовлення штучного хутра, меблевої продукції, дитячих іграшок тощо. І ця універсальність матеріалу постійно збільшує попит на нього.
Питання про те, куди здавати сміття на переробку вже з’являється рідше. Адже потрібно лише знайти спеціальні контейнери чи пункт прийому відходів поруч із вашим домом.
Перевізники сміття продають відсортовану сировину більшим компаніям-заготівельникам. Далі, наприклад, зі скла виготовляють склянки та посуд, з паперу – туалетний папір та лотки для курячих яєць, пластикові пакети перетоплюють на сміттєві пакети. Також пластик перероблюють на нитки та синтепон, з яких потім можна зробити куртки, а з використаних алюмінієвих банок роблять нові.
Джерело: 24tv.ua
Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»