Охорона атмосферного повітря під час війни: топ-10 найпоширеніших питань-відповідей

Атмосферне повітря — життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень.

Якість повітря відіграє важливу роль для живих організмів, тому необхідно постійно контролювати його параметри та не допускати перевищень граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин в ньому.

Відповідно до ст. 29 Закону № 2707, виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами, установами, організаціями та громадянами — суб’єктами підприємницької діяльності в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона справляє шкідливий вплив на стан атмосферного повітря. Також, відповідно до ст.10 необхідно здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

У зв’язку із військовими діями, питання охорони атмосферного повітря, як ніколи гостро постало з лютого 2022. Тому, протягом військового часу експерти профспілки екологів ПАЕУ тримають щоденно зв’язок із підприємствами та надають оперативні роз’яснення у поводженні з відходами з допомогою сервісу ШДЕ

За півроку експерти надали понад 500 консультацій, 200 з яких стосуються атмосфери. Пропонуємо ознайомитись із найцікавішими з них:

1. До виробничого процесу додано нове нестаціонарне джерело викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Які документи необхідно розробити, чи внести зміни до чинних тощо?

Відповідь: Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2708-ХІІ:

• викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єктом господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення;
• викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. (дивитись повну відповідь – за посиланням)

2. Яку ставку екоподатку вибрати для наступних речовин: вуглеводні недиференційовані за складом (неметанові леткі органічні сполуки); суміш насичених вуглеводнів С2-С8?

Відповідь: Ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення наведені у ст. 243 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI. (дивитись повну відповідь – за посиланням)

3. Забруднюючі речовини (сполуки), 243.5.001, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, які не зазначені в групі кодів 243.1.000 та для яких не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю) та орієнтовно безпечний рівень їх впливу в атмосферному повітрі населених пунктів. Яка для нього ставка екологічного податку за 2 квартал 2022 року?

Відповідь: Забруднюючі речовини (сполуки), що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, які не зазначені в групі кодів 243.1.000 та для яких не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю) та орієнтовно безпечний рівень їх впливу в атмосферному повітрі населених пунктів відповідно до п. 243.5 ст. 243 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI ставки податку встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності згідно з пунктом 243.2 статті 243 ПКУ. (дивитись повну відповідь – за посиланням)

4. Відповідно до п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення. Що вважається часом вчинення порушення? Час виявлення інспекцією, час введення у експлуатацію, інший час?

Відповідь: У п. 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 чітко вказано, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу. (дивитись повну відповідь – за посиланням)

5. Підприємство приймало товар з автотранспорту насипом і відвантажувало у вагони. Ці джерела викидів ураховані в дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. У зв’язку з воєнним станом у державі постала необхідність приймати товар не лише з автотранспорту, а й з вагонів (нове джерело викидів). Проте товар не вивантажується – відбувається його перевірка, переоформлення, і товар прямує далі, а отже, немає викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Як правильно урегулювати ці виробничі процеси, щоб екологічна інспекція не знайшла підстав для порушень та не було потреби оформляти новий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами?

Відповідь:  Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-ХІІ:

• викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можна здійснювати на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, – якщо об’єкт викидів належить до першої групи;
• викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можна здійснювати після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, – якщо об’єкт викидів належить до другої або третьої групи. (дивитись повну відповідь – за посиланням)

6. Чи повинне підприємство виконувати виміри викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел в умовах воєнного часу, якщо підприємство продовжує працювати?

Відповідь: Відповідно до вимог абз. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 №2707-ХІІ (далі – Закон про охорону атмосферного повітря) суб’єкти господарювання повинні здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо. (дивитись повну відповідь – за посиланням)

7. Підприємству необхідно внести зміни до дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря у зв’язку з появою нового джерела викидів. Який порядок внесення змін до Дозволу або отримання нового Дозволу у період воєнного стану? Чи поширюється на цю процедуру норми постанови КМУ від 28.02.2022 р. № 165 щодо можливості отримання дозволу у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану?

Відповідь: Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-ХІІ:

• викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря-стаціонарними джерелами можуть здійснюватись на підставі дозволу, виданого суб’єктом господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення;
• викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. (дивитись повну відповідь – за посиланням)

8. Чи має право підприємство самостійно розробити паспорти на пилогазоочисне обладнання?

Відповідь: Згідно з п. 2.2.5 Правил технічної експлуатації установок очистки газу, затверджених наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 06.02.2009 № 52, суб'єкт господарювання зобов'язаний розробити паспорт на кожну газоочисну установку (ГОУ). Перш ніж оформлювати паспорт ГОУ, треба виконати такі дії... (дивитись повну відповідь – за посиланням)

9. Компанія має пересувні джерела (автомобілі, трактори, спецтехніка), які є в інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Державна екологічна інспекція при перевірці підприємства робить припис (не здійснюється виробничий контроль викидів забруднюючих речовин пересувних джерел). Який механізм контролю викидів пересувних джерел, правовий режим перевірок, терміни і періодичність контролю відпрацьованих газів, чи потрібно підприємству складати договори зі спецорганізаціями?

Відповідь: На підприємства, установи, організації та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» покладено обов’язок забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин, в т.ч. пересувних джерел. При цьому вказані норми чинного законодавства взагалі не встановлюють обов’язків для підприємств, установ, організацій, які експлуатують автотранспортні засоби щодо контролювання параметрів викидів забруднюючих речовин у відпрацьованих газах таких транспортних засобів. Навпаки, вказана норма передбачає тільки забезпечення їх здійснення. Забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань можливо власними силами чи користуватися послугами СТО. (дивитись повну відповідь – за посиланням)

10. При сплаті екологічного податку за викиди в атмосферне повітря виникло питання стосовно визначення класу небезпечності забруднюючої речовини. Наразі існує 2 нормативних документи, що визначають клас небезпеки ЗР: наказ Мінприроди від 27 червня 2006 року № 309 та наказ МОЗ від 14.01.2020 № 52, в яких класи небезпечності ЗР, зокрема сульфатної та оцтової кислот, фреону та вінілацетату, відрізняються. Яким нормативним документом користуватися при визначенні класу небезпеки ЗР при сплаті екологічного податку?

Відповідь: Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, регламентуються Податковим кодексом України. Зокрема, за ст. 240.1.1 ПКУ платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. (дивитись повну відповідь – за посиланням)