Платформа рішень
для менеджерів природоохоронної
діяльності

Новини

Повернутися до переліку новин

Особливості проведення післяпроектного моніторингу флори та фауни

Для своєчасного виявлення, запобігання, усунення негативних наслідків і явищ для збереження біологічного різноманіття використовують моніторинг флори та фауни. Завдяки цій комплексній системі спостережень, збирання, оброблення, систематизації та аналізу інформації про стан рослинного та тваринного світу, яка дає оцінку і прогнозує його зміни, розробляє обґрунтовані рекомендації для прийняття управлінських рішень, можливо зробити виробництво максимально екологічно нейтральним.

Моніторинг змін чисельності та поширення видів живих організмів є основою природоохоронної діяльності, зокрема – за даними післяпроєктного моніторингу оцінюють ефективність вжитих практичних заходів зі збереження біорізноманіття і, в разі потреби, здійснюють їх коригування.

Післяпроектний моніторинг проводять такими етапами:

  1. Обробка первинної інформації, аналіз і систематизація зібраних матеріалів;
  2. Розроблення плану и графіку післяпроєктного моніторингу із врахуванням особливостей планованої діяльності;
  3. Здійснення моніторингових досліджень і підготовка звіту;
  4. У випадку виявлення відхилень у прогнозованих рівнях впливу і ефективності заходів з його попередження - розробка додаткових дій з унеможливлення впливу планованої діяльності на навколишнє середовище.

Моніторинг впливу визначається за станом флористичних і фауністичних комплексів. Проведення моніторингу фауни повинен охоплювати певні періоди, певні часові проміжки, тому що об’єкти моніторингу мають різні життєві цикли. Тому необхідно запланувати певну періодичність по моніторингу, щоб отримати комплексну і корисну інформацію стосовно стану довкілля. До прикладу, ссавці вивчаються за результатами їхньої життєдіяльності та досліджень їх екскрементів, а безхребетні - в теплі періоди, коли вони існують. Під час проведення після моніторингу флори проводять дослідження деревних рослин, чагарникових рослин, трав’янистих рослин, лишайників та грибів.

Дуже важливо правильно вибрати моніторингові площадки. До прикладу, на кар’єрі необхідно вибрати два основних ядра. Перше необхідно розташувати у тій частині кар’єра, яка вже не знаходиться у активному видобутку, а друге – в тому напрямку, куди буде розширюватися планова діяльність.

Виконуючи післяпроєктний моніторинг, спеціалісти застосовують такі методи досліджень:

  • Маршрутний тип дослідження поділяється на рекогносцирувальний і детально-маршрутний. 
  • Рекогносцирувальний тип дослідження – визначення розташування основних рослинних угруповань та складання картосхеми з характеристикою основних типів рослинності території, що досліджується, прокладання основних маршрутів для проведення подальшої інвентаризації рослинності.
  • Детально-маршрутний тип дослідження - визначення основних рослинних асоціацій в межах основних типів рослинності.
  • Стаціонарний тип дослідження – вивчення змін у рослинних угрупованнях, впливу антропогенних факторів на приріст біомаси, реакції їх на зміну світлового, мінерального і гідрологічного режиму.
  • Метод пробних площ. Пробні площі для геоботанічного опису закладаються на біогеоценотично однорідних ділянках рослинності, описаних в ході рекогносцирувального дослідження фітоценозів. Для описів використовують стандартні пробні площі квадратної форми, для деревної рослинності – 25×25 м, для трав’янистої – 10×10 м. В межах пробних площ визначається видовий склад рослин та їх якісний стан.

В результаті проведення післяпроєктного моніторингу необхідно отримати аналіз видового складу та стану природних та антропогенно змінених комплексів і популяцій тварин, чисельність різних груп тварин та прогнозування її динаміки, поява нових, для території планованої діяльності, видів або зникнення існуючих; розробка оптимальних рішень та методичних рекомендацій зі збереженню біорізноманіття.

Джерело: Прес-служба Ecobusiness Group

Рекомендуємо стати учасником Курсу дистанційного навчання «ПІСЛЯПРОЄКТНИЙ МОНІТОРИНГ: основи організації та проведення» вже 16 квітня!

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!