Представники профільних міністерств та експерти обговорили недоліки екологічного маркування продукції в Україні

На рівні Мінприроди, Мінекономрозвитку, Антимонопольного комітету України та Держпродспоживслужби за участю  екологічної громадськості та провідних національних виробників екопродукції відбулося обговорення основних проблем поширення  екопродукції. Зокрема, піднімалися питання щодо ефективності застосування екологічного маркування на етикетці та в рекламних матеріалах та нормативної бази, яка регулює це питання.

Директор Департаменту стратегії та європейської інтеграції Леся Карнаух наголосила на важливості державної підтримки підприємств  на їх шляху екологізації виробництва.

Необхідно розроблення і впровадження системи стимулів для таких виробників. Вже розроблені критерії оцінки для отримання преференцій для суб'єктів господарювання, що впроваджують систему екологічного управління та принципи корпоративної соціальної відповідальності, а також застосовують екологічний аудит і сертифікацію виробництва продукції згідно з міжнародними природоохоронними стандартами,», - сказала вона, наголосивши на необхідності державного стимулювання таких підприємств.

Водночас заступник голови Національного технічного комітету стандартизації ТК 82 «Охорона навколишнього природного середовища України» Світлана Берзіна зауважила, що світова практика, визначаючи правила для екологічного маркування, керується методом оцінки життєвого циклу продукції. За її словами, саме такий підхід надає комплексну оцінку.

«Міжнародна організація зі стандартизації відзначає, що екологічні маркування повинні бути точними, доречними та правдивими. Це стосується як екологічних самодекларацій, так і екологічного маркування першого типу. Самодекларації – це знаки та надписи, що стосуються утилізації, вмісту вторинної сировини у складі продукції чи упаковки, придатність до компостування тощо. Виробник, що наносить таке маркування, несе повну відповідальність за це і повинен надати докази на вимогу споживача. На відміну від цього, перший тип екологічного маркування згідно ДСТУ ISO 14024 – це добровільна програма екологічного маркування (система сертифікації), заснована на багатьох критеріях для різних категорій продукції, яка дозволяє використовувати екологічні маркування на продукції, зазначаючи загальну екологічну перевагу продукції в межах конкретної категорії продукції за результатами розгляду життєвого циклу. Тобто докази про правдивість екомаркування надає незалежна третя сторона – орган сертифікації.», - сказала вона.

Нагадаємо, що програма екологічного маркування в Україні впроваджується згідно ДСТУ ISO 14024 починаючи з 2003 року. Український знак екомаркування – це «Зелений журавлик». Для розвитку сталого споживання та екологічного маркування об’єднали зусилля Мінприроди, Держспоживстандарт, Торгово-промислова палата України, Спілка споживачів, Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління та Всеукраїнська громадська організація «Жива планета».

На даний момент основним нормативним документом в Україні, що встановлює  вимоги  щодо  присвоєння і застосування добровільного екологічного маркування, а також регламентує  процедуру  розроблення  та перегляду екологічних критеріїв є Технічний регламент з екологічного маркування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2011 № 529.

Знак маркування

Але в 2015 році вступив в дію Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», що в статті 22 встановлює:

- здійснення добровільної оцінки відповідності не вимагається технічними регламентами;
- добровільна оцінка відповідності здійснюється на добровільних засадах, в будь-яких формах, включаючи випробування, декларування відповідності, сертифікацію та інспектування, та на відповідність будь-яким заявленим вимогам;
- орган з оцінки відповідності (в тому числі призначений орган чи визнана незалежна організація) залучається до здійснення добровільної оцінки відповідності на умовах, визначених договором між заявником і таким органом.

Виробництво екопродукції сьогодні – це тренд і, водночас, вимушений крок для виживання в нових економічних умовах. Споживачі обирають продукцію та послуги більш економічні та більш безпечні для здоров’я та довкілля. Світовий ринок екопродукції оцінюється у 4200 млрд. євро з часткою ЄС 21%. Цей ринок зростає в річному обчисленні в середньому на 4%, навіть в період економічного спаду і має найбільший потенціал зростання числа робочих місць.

Водночас головний спеціаліст відділу моніторингу довкілля Мінприроди В'ячеслав Черненко, зазначив, що технічний регламент з екологічного маркування не відповідає вимогам Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», оскільки стосується застосування добровільного (необов’язкового) маркування, а також не відповідає по структурі та іншим вимогам до Технічних регламентів. 

«Наприклад, в частині щодо здійснення добровільної оцінки  та призначення органу з екологічного маркування. На цьому засіданням ми розпочинаємо процес перегляду Технічного регламенту та долучаємо широкий загал до діалогу з метою приведення питання застосування екологічного маркування у відповідність чинному законодавству», - сказав В'ячеслав Черненко. 

За його словами, відсутні вимоги до визнання (призначення) органу з екологічного маркування, екологічних критеріїв та модулів оцінки відповідності.

Також учасники наради відмітили недостатній рівень інформованості споживачів та виробників. Крім цього потребує перегляду та чіткого визначення роль органів влади у сфері державного управління та нагляду (контролю).

Учасники наради розглядали різні варіанти вирішення цього питання. Наприклад,   скасувати Технічний регламент з екологічного маркування та розробити правила застосування екологічного маркування.

Також були пропозиції розробити проект Закону України «Про екологічне маркування». З метою посилення державного нагляду за дотриманням правил застосування екологічного маркування,  а також внести відповідні зміни до Законів України «Про захист прав споживачів», «Про рекламу», «Про захист від недобросовісної конкуренції» тощо.

За результатами наради, було прийнято рішення розробку Мінприроди разом з Технічним комітетом стандартизації ТК 82 пакету змін до законодавчих актів та ініціювання виведення з-під дії Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» питання визнання (призначення) органу екологічного маркування, а також розробку законодавчого акту про застосування екологічного маркування.

Також було ухвалено рішення ініціювати скасування Постанову Кабінету Міністрів України від 18.05.2011 № 529 «Про затвердження Технічного регламенту з екологічного маркування».

Джерело: www.menr.gov.ua