Новини

Повернутися до переліку новин

Природоохоронні аспекти гірничодобувного виробництва та проблеми рекультивації земель з використанням «відходів» надрокористування

Гірничопромисловий комплекс виступає серйозним забруднювачем навколишнього природного середовища, що проявляється в трьох основних напрямках: порушення земної поверхні, викиди забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферне повітря, забруднення водних ресурсів рідкими відходами гірничих підприємств. Які основні вимоги до проведення гірничих робіт? Та як проводиться рекультивація земель з використанням «відходів» надрокористування? З’ясовуємо в матеріалі.

Проведення гірничих робіт при добуванні корисних копалин поглинає значні площі продуктивних земель, руйнується рельєф земної поверхні та утворюються значні за об’ємом відвали порід. Такі землі прийнято відносити до порушених.

Кар’єри, відвали та інші елементи промислового ландшафту призводять до істотних змін гідрологічного режиму територій, до процесів водної та вітрової ерозії, викликають деградацію зростаючих поблизу кар’єрів лісів, зниження врожайності сільськогосподарських угідь та створюють несприятливі умови для проживання людей поблизу гірничих підприємств.

У зв’язку з цим зростає роль і значення рекультивації порушених земель як основного засобу зі зниження шкідливого впливу гірничих робіт на екологічну ситуацію в регіонах відкритих гірничих робіт. Рекультивуються землі та прилегла до них територія, після завершення всього комплексу робіт повинні являти собою оптимально організований й екологічно збалансований стійкий ландшафт.

Характерно, що вилучені у землекористувачів і порушені землі стають малопридатними для продуктивного використання в сільськогосподарському виробництві.

Основні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють питання надрокористування

Природоохоронна діяльність у сфері надрокористування регламентується такими основними законодавчими актами:

  • Кодексом України про надра;
  • Водним кодексом України;
  • Земельним кодексом України;
  • Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
  • Гірничим законом України;
  • Законом України «Про відходи»;
  • Законом України «Про охорону земель»;
  • Постановою КМУ «Про внесення змін до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» від 9 вересня 2020 р. № 800;
  • Наказом Мінпромполітики України «Про затвердження Положення про проєктування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар’єрах» від 17.08.2004 № 412;
  • Наказом Мінпромполітики України «Про затвердження Положення про проєктування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування» від 7 травня 2004 року № 221.

Основні вимоги до проведення гірничих робіт викладені у ст. 18 Гірничого закону України, а саме:

  • застосування прогресивних, безпечних і нешкідливих способів підготовки та розробки родовищ корисних копалин;
  • створення системи заходів щодо безпечної діяльності під час проведення гірничих робіт;
  • раціональне видобування, використання корисних копалин і охорона надр;
  • дотримання гранично допустимих нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин у довкілля;
  • забезпечення радіаційної та екологічної безпеки під час проведення гірничих робіт;
  • забезпечення максимально можливої виїмки корисних копалин при сучасних технологіях;
  • приведення земельних ділянок, що вивільняються гірничими підприємствами після їх ліквідації або консервації, у стан, придатний для використання за призначенням відповідно до Земельного кодексу України.

Довідково:

Згідно зі ст. 1 Кодексу України про надра — надра це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Надра надаються у користування для:

  • геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
  • видобування корисних копалин;
  • будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
  • створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);
  • виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;
  • геологічного вивчення бурштиновмісних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ);
  • задоволення інших потреб.

УВАГА! Матеріал опубліковано частково! Детально про проблеми рекультивації земель з використанням «відходів» надрокористування — читайте в журналі №11, 2021 «ECOBUSINESS. Екологія підприємства»

Щодо передплати журналу, звертайтесь:
0 800 217 021 або (099) 370-42-27
podpiska@ecolog-ua.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини з екології на нашій сторінці в Facebook та каналі в Telegram

Читайте також:

 

Розсилка новин

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
X
Завантаженя матеріалів цього розділу доступне тільки для зареєстрованих користувачів порталу.
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?
X
Читати матеріали цього розділу в повному обсязі можуть лише зареєстровані користувачі порталу
УВІЙТИ чи ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ
Забули пароль?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «ecolog-ua.com»
у Facebook — натисніть «Подобається»

ecolog-ua.com

Дякую,
не показуйте мені це!